М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
viking0899
viking0899
18.10.2022 11:08 •  Українська мова

У МЕНЯ ЧЕРЕЗ 2 ЧАСА ОТВЕТЬТЕ Тема: Морфологічний практикум №3 Іменник, його відмінкові форми. Граматична помилка.
Практична робота.
1.Які словосполучення потребують редагування.
1Приклеєно до пластиря. 2.Не було диліжансу. 3.Не знав варіанта. 4. Доторкнутися до мака, до нарциса. 5.Під’їхали до Пакістана. 6.Анекдота не чув. 7. Формуляра не було. 8. Дійшли до провулка. 9. Біля пірсу стояли. 10. У пихі перебував.11. До панчохів. 12. Стріляли картечем. 13. Натюрморту не бачив.14 Бажаючі бивитися. 15. Сильне торнадо пронеслося полями. 16. Цікаве какаду.
2.Родовий відмінок: абзац, Гондурас, біль, бурштин, Збруч(?), твіст, предмет, грот, газопровід, чай
Іллінойс(?), манускрипт, телеграф, пароплав, портик, пустир, жанр, ідеал,
рейс, дизель, гіпс, епіграф, пояс, Ельзас, млин, сарай, водограй, страх, тонзиліт.

3. Орудний відмінок : тесляр, комар, пухир, листоноша, друкарня, звір, столяр, суддя, далечінь,
тираж, каніфоль, лівша, наліж, шагрень, марель, гроші, плечі, кури, вермішель,
обитель, очі, степінь, тюль, глазур, честь, нехворощ, двері, лобур, пастир,
косар, хмеляр, панцир, ложе, збіжжя, писар, ювіляр, семафор, гуща, пасажир.

4.Орфоепічна розминка: симетрія, щодобовий, витрата, текстовий, роздрібний, донька, благовіст,
данина, заробіток, павич, перевезти, позначка, граблі, вигода (користь),
горошина, солодощі, закінчити, проміжок, форзац, царина.

5. Пунктуаційна розминка:1) Її старший брат інженер. 2) Читати її улюблене заняття. 3) Життя як
казка. 4) Вона журналістка. 5) Серце не камінь. 6) Дівчина чуйна й
уважна. 7) Книга кажуть вікно у світ. 8) Лиш боротися значить жить.
9) Мати любила працювати в городі і в полі і в лузі. 10) Трави ниви і небо усе змінилося в очах хлопця. 11) Світлі широкі київські вулиці радо зустріли їх. 12) Похмурі осінні дні завітали до села. 12) Степан а може Петро будуть робити тин. 13) По/моєму все добре склалося. 14) О весно всі чекають тебе.
Повторення
Свяще(н)ик, оздобле(н)ість, напруже(н)ий, студе(н)ий, сувере(н)ий, кінова(р)ю, фаль(ш)ю, во(з)єднати, усміхне(н)ість, розгубле(н)ість, числе(н)о, стара(н)о, нахмуре(н)ість, божестве(н)ість, заставле(н)ий, твари(н)ий, уквітча(н)ими, у перекона(н)і, без/упину, у визволе(н)і, доведе(н)і теореми, у значе(н)і, до обли(ч), виявле(н)і, шале(н)ий, нежда(н)ий, свяще(н)о, незнище(н)і, глазур/ю, змі(н)о, втомле(н)ість, моното(н)их, навма(н)я, парос(л)ю, зра(н)я, вишука(н)ість, пони(з)я, Повол(ж)я, віко(н)иця.
Пр..зирливо, прец..дент, пр..велебність, пер..тоніт, пр..д’явити, пр..ворожість, пр..вілей, во..креснути, зап’яс..ний, на..щесерце, мар..во, ву(жч,щ)енький, хва..ько, гі(л)яста, висп..яна, голівон..ці, перепіл..ці, свин..ці, зірон..ці, хреще(н)ий, альтер/еґо, клоп/водомір, суспільно/свідома, о/пів/на сьому, пів/свободи, вряди/годи, один/одинцем, так/на/так, пі(д,т)юпцем, по/середині, також-то, слухай-но, ніби/то, чим/далі.

Боро..ьба, про..ка, стру..ка, ву(з,с)ьий, розві..ка, підбі..ти, ле..ко, згри(з,с)ти, мабу(д,т)ь, хо(д,т)ба, на(д,т)хнення, вила(з,с)ка, бі(г,х)цем, дьо(г,х)тьовий, мере…тіти, га(д,т)ка, гру(д,т)ка, ві(х,г)оть.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
nazarkooo
nazarkooo
18.10.2022
Всі готуються до зими по-різному. В очікуванні снігу та холоду люди купують теплий одяг та взуття, закривають варення з ягід і фруктів, консервують і маринують всілякі овочі. Багато лісових тварин теж готуються до майбутніх морозів: хто робить запаси, хто лягає спати. Деякі птахи відлітають у теплі краї, щоб повернутися назад тільки навесні. А ось доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини. З приходом холодів горобці збиваються в крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг, покриваючи всю землю святковою покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, якісь насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша до З якою радістю оточують горобці та синички годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшона, пшеничною крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши все частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького. Настала зима. Земля, вода і ліс — все вкрите снігом, здається, все навкруги поринуло в сон. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, застигли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під тугі пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все вкрите снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб якось зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий — самий важкий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися свої права, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить мороз вночі і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, тверда, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — траву, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хтось хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички дуже люблять сало. Тільки не солоне, звичайно: від солоного у них заболять животики. Можна взяти дерев'яну паличку, висвердлити в ній ряд дірочок і залити дірочки гарячим салом — свинячий або яловичий. Потрібно дати йому охолонути і вивісити паличку за вікно, а ще краще — повісити на дерево у дворі. Веселі маленькі гості не змусять себе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні трюки: кувырканье вниз головою, скік убік і інші. Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! За цих милих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися й досита нагодувати в цей важкий для них час! До ть птахам взимку, тоді, влітку, вони присвятять вам свої найкращі пісні, з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів та мух в наступному сезоні було якомога менше! вибери від сюди смоепотрібне
4,4(27 оценок)
Ответ:
gwetyalina1345
gwetyalina1345
18.10.2022
Подсо́лнечник одноле́тний (лат. Heliánthus ánnuus), Подсо́лнечник масли́чный — вид травянистых растений из рода Подсолнечник (лат. Helianthus — солнечный цветок) семейства Астровые. 
Народное название — подсолнух. 

Однолетнее травянистое растение. 

Стебель высотой от 0,6 до 3 метров, прямой, преимущественно неветвящийся, покрыт жесткими волосками. 

Листья очередные, на длинных черешках, верхние сидячие, нижние супротивные, тёмно-зелёные, овально-сердцевидные, с пластиной до 40 см длины, опушённые короткими жёсткими волосками, с пильчатыми краями. 

Цветки в верхушечных, очень крупных корзинках, 30—50 см в диаметре, до зацветания (в стадии бутонов) поворачиваются в течение дня за солнцем. После зацветания цветки ориентированы в основном на восток. Краевые цветки язычковые, оранжево-жёлтые, 4—7 см длины, обычно бесплодные; внутренние — трубчатые, буро-желтого цвета, обоеполые, многочисленные (500—2000). Венчик пятичленный. В цветке пять тычинок со свободными нитями, но со сросшимися пыльниками. Подсолнечник образует чаще одно соцветие, но бывают и дополнительные отростки с малыми соцветиями. Цветёт в июле — августе в течение 30 дней. 
Плоды — продолговато-яйцевидные семянки, слабогранистые, слегка сжатые, 8—15 мм длины и 4—8 мм ширины, с кожистым околоплодником, белые, серые, полосатые или черные. 

Пыльцевые зёрна трёхбороздно-оровые, шаровидной формы. В диаметре (с шипами) 37,4—44,8 мкм. В очертании с полюса и экватора почти округлые. Борозды шириной 4—5 мкм, короткие, с неровными краями, часто со слабозаметными контурами, с притуплёнными концами. Оры овальные, экваториально вытянутые, шириной 4—5 мкм, длиной 6—6,5 мкм. Ширина мезокольпиума 22—25 мкм, диаметр апокольпиума 11—14,2 мкм. Толщина экзины (без шипов) 1,2—1,8 мкм. Подстилающий и нижележащие слои тонкие. Высота стерженьков под шипами до 1 мкм, между шипами, 0,3—0,4 мкм. Скульптура шиповатая, высота шипов 3,5—5 мкм, диаметр основания 1,2—1,5 мкм, концы их оттянуты и заострены; шипы расположены равновмерно, на мезокольпиуме в полярной проекции находится пять шипов. Пыльца золотистого цвета. 
4,4(92 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ