Пісня в житті українців (календарно-обрядові пісні)
Пісні здавна допомагали нашому народу сформувати культуру та звичаї. Українці завжди щирі на пісні, усі життєві радощі та негаразди ми завжди супроводжували піснею. Коли чуєш українську пісню, одразу ж хочеться заспівати її разом і усіма, полинути думками у пісенний край.
Найстаріші пісні — це календарно-обрядові. Саме вони виникали у наших пращурів під час польових робіт, різних свят та як пояснення явищ природи, які були незрозумілі. Співи були пов’язані із календарними подіями. Кожної пори року виконувалися певні обряди у супроводі пісень. Тому і до цього часу збереглися пісні літнього циклу — русальні, купальські; осіннього — жниварські; зимового — колядки й щедрівки; весняного — веснянки.
Часто пісні супроводжувалися танцями або театралізованими діями, бо в кожну і них вкладено глибокий зміст.
Пісні завжди приносили радість і добро людям.
Как хорошо пройтись по аллее, где ковер из листьев радует глаз, посмотреть на ключ ласточек, которые летят в теплые края, услышать запах свежести после того, как небольшой дождь. Во время вечерней осени, приятно поседеть дома закутавшись в теплое и мягкое одело, выпить чашку чая с печеньем и послушать спокойную музыку, которая поднимает настроение и радует душу.
Никогда нельзя узнать, что готовит нам грядущая осень, но точно можно предугадать как ты её проведешь. С чашкой чая дома, смотря на сильный и холодный дождь, или гуляя по аллее собирая красивые, разноцветные листья клена или каштана.