- Юначе, підкажіть, будь-ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно й погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Йому розуму не позичати. У нього в голові не всі дома. Думає, що Бога за бороду спіймав. Корчить із себе Лазаря. Цей знає, де раки зимують. Не доглянув оком, то вилізло боком. У нього щоразу з переляку душа в п’яти втікає. Словник Розуму не позичати (фразеологічна єдність) – хто-небудь дуже розумний, тямущий. У голові не всі дома (фразеологічна єдність) – бути нерозумним , нерозсудливо міркувати, діяти. Бога за бороду спіймав (фразеологічна єдність) – досяг у чомусь особливих успіхів. Корчить Лазаря (фразеологічна єдність) – прикинутися безталанним, нещасним. Знає, де раки зимують (фразеологічне зрощення (ідіома)) – маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації, бути хитрим, спритним. Не доглянув оком (фразеологічне сполучення) – не пильнувати когось або щось, не встерегти. Вилізло боком (фразеологічна єдність) – мати погані наслідки. Душа в п’яти тікає (фразеологічне зрощення (ідіома)) – дуже злякатися.