Чоловік він був добрий та ввічливий
Це було важко, та не важче ніж завжди
Ми гуляли і їли морозиво
Спочатку робота і аж потім забава
Коли мама водила мене у школу я ще мало чого розуміла в великому житті, оскільки буда ще мала.
Через те що ви запізнилися ми не встигли на потяг.
Треба добре вчитися, щоб потім поступити в університет.
Я не прийшла тому що захворіла.
Якби зорі були людьми, люди були б зорями
Оскільки літо завершилося, діти пійшли у школу
Хоч він і програв, аплодісментів було багато
Ви не придбали квіток, так що вам нічого тут робити
Як тільки я куплю велосипед, перестану ходити у школу пішки
Здрастуй, мамо, мила моя!
Я хочу сказати тоб за те, що ти дала мені життя, мама.
Дякую за тепло, ласку, доброту, турботу. Я пам’ятаю, як ти допомагала мені підніматися, коли я падав, як змащувала зеленкою мої обдерті коліна. Пам’ятаю манну кашу з грудочками, які я був радий тиснути ложкою, смачний чай з малиною, коли я був застуджений. Пам’ятаю і милі рукавиці на гумці, які не спадали з рук навіть в самий розпал гри.
Дякую за вірного чотирилапого друга, якого ти подарувала мені на мій день народження. Так ти вчила мене піклуватися про близьких, захищати й оберігати їх.
Ти вчила мене терпінню, коли нас розлучав дитячий садочок. Ми не бачили один одного цілий день! Я вже тоді терпів розлуку з тобою, мамо.
Дякую за добрий ранок, за теплий вечір. За посмішку, ніжні руки й обійми, за підтримку, за поради. Дякую за твій сміх, яким ти заповнювала весь р. Дякую за блиск у твоїх очах, коли ти дивилася на мене.
Від: Микити
2. Без чого немаэ роботи?
3. Що слабыэ без дыла?