Великдень...Це дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів: Великий і День. Справді цей день є величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус Христос - наш Бог та покровитель. На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні. Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші як звичайного дня просто сидять та дивляться телевізор. Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церква зі святковими кшиками, щоб посвятити паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів. Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. Мені це дуже подобається адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже класно. Я із великим-првеликим задоволенням можу сказати, що саме Великдень - це моє улюблене свято, який єднає нас та зближує.
* * * Хутко стрибне на папір, І, хоч вір, а хоч не вір, Враз напише нове слово. Ось і речення готове. Вправно пише у руці, Бачать всі старання ці. (Ручка)
* * * Дерев'яний Та довгенький, Маю носик я Гостренький. На білому Слід лишаю І всіх діток Потішаю. (Олівець)
* * * У носатого Івана Одежина дерев'яна. Він у чистім полі ходить І по ньому носом водить. Нестрижений, нечесаний, Гострим ножем затесаний. (Олівець)
* * * Я, не шкодуючи себе, Служити ладен вам щодня. Червоне, жовте, голубе Носити можу я вбрання. З братами я в коробці сплю. Тож розбудіть хутчіш мене! Бо дуже, діти, вас люблю, Хоч серце в мене й кам'яне! (Олівець)