1 Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. 2 У повітрі віяв холодок. 3 Упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже за вікнами плакав дощ . Він ніжно шелестів по листю дерев, наполегливо стукав в металеві дахи, дзвінко бив об калюжі ,глухо падав на моє підвіконня. 4 Ця мелодія не тільки приємна на слух , вона заспокоює і вводить в особливий сум. 5 Я б цілий день сиділа вдома на підвіконні загорнувшись в теплу ковдру та слухала цей прекрасний плач дощу ….
писала изначально для себя )
У них схожі до наших клопоти і проблеми. Вони люблять і ненавидять, їм буває радісно і боляче.
Тільки у нас по-нашому, а в них — по-їхньому. Але всі ми одне ціле.Людина, яка так тонко відчуває природу, одухотворює її, не може завдати їй шкоди, а отже — духовно багата.