«Життя прожити — не поле перейти», — говорить народна мудрість. Здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. Хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. А що краще? Важко сказати.Немає людини, життя якої проходить абсолютно щасливо. Чому? Оскільки в житті завжди є труднощі. Через них повинен пройти кожного. Якщо ж людина ніколи не випробовувала жодних проблем, вона перестає бути людиною. Йдучи життєвим шляхом, ми увесь час вчимося. Це навчання неможливо пройти теоретично, його пізнають лише з власної практики.Життю здається складною, тому що ми не бажаємо сприймати її такий, яка вона є. Людина часто буває невдоволений своїм життям, заздривши іншим, адже завжди є хтось красивіше, багатіше, успішніше, щасливіше, ніж він сам. Але це тільки на перший погляд, оскільки абсолютно у кожної людини є свої проблеми, свої «скелети в шафі». Якщо замислитися глибше, то розумієш, що так само завжди є хтось набагато нещасніше тебе, і твої проблеми порівняно з його горем — дрібниці. Тому потрібно радіти просто тому, що ти живеш, насолоджуватися кожним прожитим днем, адже час спливає дуже швидко.Люди завжди прагнуть прожити своє життя так, як вони цього хочуть. Мрії — це прекрасно, але десь існує межа, за якою мріянь бути не може. Адже людина повинна мріяти про те, чого він може колись досягти. Інакше мрії розбиваються, а на серці залишається тільки біль.Люди часто вибирають в житті легші шляхи. Але чи завжди вони є кращими? Чи навряд. Коли ховаєшся від труднощів, уникаєш справжнього, повноцінного життя. Чому? Оскільки якщо вона повна — це і радістю, і горем.Життя може здаватися страшним, жорстоким, якщо не розуміти її. Так що ж робити? Завжди боятися або приймати її такий, яка вона є і буде? Напевно, друге. Але ще третє. Це — смерть. Але не розмовлятимемо на цю тему.Людське життя важке не лише через фізичну роботу, а і через роботу душевну. Без останньої людина перестає бути людиною. Багато хто в гонитві за матеріальними благами забуває, що найважливіше в життя — душевний спокій. А його має тільки той, хто присвятив себе іншим людям.Гаутама був правий, коли сказав: «Життя є страждання». Щоб позбавитися від цього страждання, кожен повинен шукати свій шлях. Але слід пам’ятати, що шлях у людини тільки один. Якщо він втратить його — втратить і себе.
Н.двадцять сім Р.двадцяти семи Д.двадцятьом сімом О.двадцятьма сімома М.на двадцятьох сімох
Н.шістсот вісімдесят два Р.шестисот вісімдесяти двох Д.шестистам вісімдесяти двом О.шістьомастами вісімдесятьма двома М.на шістьохстах вісімдесятьох двох
Н.п'ятсот двадцять чотири Р.п'ятисот двадцяти чотирьох Д.п'ятистам двадцяти чотирьом О.п'ятьомастами двадцятьма чотирма М.на п'ятьохстах двадцяти чотирьох
- Як ти гадаєш, у чому полягає щастя людини?
- Якоїсь конкретної чи взагалі?
- Спочатку взагалі, а потім - конкретної людини.
- Ну, давай розбриратися... Я гадаю, що щастя - це гармонія та спокій в душі, задоволення життям, відчуття радості буття...
- Можу додати до цього міцну сім"ю, здоров"я, наснагу.
- Так, але додай ще можливість і бажання творити добро іншим людям, допомагати тим, хто знаходиться у скрутній ситуації.
- А як ти вважаєш, мати друзів - також щастя?
- Звичайно, якщо в тебе вірні друзі, які завжди поруч і тебе розуміють, це також складова щастя.
- Так, але ти нічого не згадав про матеріальні статки, про майно та гроші.
- От тільки не треба думати, що всі багаті люди - щасливі. Як би тобі це не видавалося дивним - це далеко не так.
- Маєш на увазі що "багаті теж плачуть"?
- Саме це, у багатих купа своїх проблем, які не роблять їх щасливими, попри загальну думку.
- О, я зрозумів, здається, твою думку: щастя - це відсутність нещастя! Так?
- Думаю, що ти маєш рацію. Це головне і для окремої людини, і для людства взагалі.