У доброчинності повинна бути закладена любов і поклик серця. Тільки тоді вона принесе взаємне задоволення, очікуваний результат і Божу нагороду. Як говорив преподобний Серафим Саровський: «Той, хто приймає щось, отримує людську радість, а той хто дає – отримує радість Божественну».
Саме тому напередодні свята Святого Миколая колектив та учні Чечеліївської школи вирішили реалізувати проект «Від серця до серця іде доброта».Цю рису характеру необхідно виховувати, і тому наступним етапом проекту вирішили зробити акцію «Доброта мого серця».Розповівши дітям, що акт доброчинності змінює по-перше, серце того, хто віддає, запропонували учням пригадати когось зі свого оточення, хто їх образив, до кого в них є неприязне ставлення та приготувати подарунок своєму «кривднику» і таємно (через вчителя) подарувати його. Здійснивши «акт прощення та примирення в своєму серці» стосовно цієї людини. А на годинах спілкування обговорити цю тему та поділитися своїми переживаннями.
Доброчинність або милосердя - це появ стану серця людини.
I. Дощомір, людинодень, авіамоторобудування, віцеадмірал, хліб-сіль, життєпис, перекотиполе, п’ятирічка, стоп-кран, трудодень, приворот-зілля, мініфутбол, лісосплав, радіокомітет, купівля-продаж, лікар-еколог, експорт-імпорт, мати-й-мачуха, чар-зілля, блок-система, прем’єр-міністр, кіловат-година, сторіччя, тепло- й гідроелектростанція, лікар-терапевт, інженер-механік, звіробій-трава.
II. Блок-схема, кораблебудівник, вуглевидобуток, вакуум-камера, снігозатримання, штабскапітан, овочесховище, лісосмуга, магазин-салон, новобудова, макрокосмос, екcміністр, шлакоблок, льотчик-винищувач, щастя-доля, дизель-мотор, двадцятиріччя, двотижневик, електродвигун, автофургон, секундомір, авіакомплекс, міськрада.
Запорізька Січ з давніх-давен була перлиною козацької слави. Ще з перших повстань Наливайка -до першого засновника Запорізької Січі Дмитра Вишневецького.Запорізька Січ це символ козацтва, символ незламності українського народу, душі й мистецтва. Недарма, всі автори, письменники згадують про Січ та козаків
Коли входиш у ворота фортеці, то одразу ж потрапляєш до передмістя під назвою Великий Кіш, де селилися ремісники. Тут можна побачив традиційні козацькі курені, зимівники старших, більш поважних козаків, а також насолодився дуже цікавою експозицією народних українських ремесел і промислів. Просто у двор ігається, як виблискував на сонці ковальський молот, що відбивав на дзвінкому залізі якийсь невідомий марш, а потім подивитися, як поруч з ковалем гончар весело крутив в руках шматок глини і дивовижним чином перетворював його на невеличкий глечик.
Як не дивно, містечко не стоїть на місці, а живе таким самим життям, як і за часів козаччини.