НЕОБХІДНА ТЕРМІНОВА ДО ( ів) Прочитати уважно текст і виконати завдання. (1) Багато хто з учених вважає, що пелюстки квітів у процесі еволюції здебільшого утворилися з тичинок. Наочним прикладом такої природи пелюсток є представники дводольних рослин родини лататтєвих або німфейних. Це водяні й болотяні багаторічні рослини з добре розвиненим, міцним кореневищем. Майже 8 родів цієї родини налічують до 60-70 видів. (2) Тропіки — батьківщина лататтєвих. Їх великі листки на довгих черешках плавають на поверхні води, іноді занурені у воду. Поодинокі квітки, які піднімаються над поверхнею води, великі — до 35 см у діаметрі. Будова квітки різноманітна. Оцвітина переважно подвійна, з нерізким поділом на чашечку і віночок. Кількість пелюсток буває невизначена. Пелюстки поступово переходять у примітивного типу стрічкоподібні тичинки, яких багато, рідше — 6; маточка утворена з багатьох дорослих плодолистків. Квітки лататтєвих за структурою подібні до магнолієвих і лаврових, що мають лише деревні життєві форми. Тому неможливо встановити між ними близькі генетичні зв'язки. (3) Плоди ягодоподібні або горішки. Серед багатоплідних лататтєві цілком відособлені, хоча й мають групу ознак не лише багатоплідникових, а й однодольних — раннє відмирання головного кореня, розкидані провідні пучки, зрідка тривимірні квітки. (4) Усе це свідчить про примітивну будову лататтєвих. У будові їх квіток чітко проглядається поступовий перехід тичинок у пелюстки. Сучасне географічне поширення лататтєвих на різних континентах і палеонтологічні дослідження достовірно підтверджують давність їхнього походження. (5) Тропікогенний рід лататтєвих з'явився на землі понад 100 млн літ тому. Наприкінці крейдового періоду відбулася велика перебудова рослинного світу, внаслідок чого з'явилися квіткові або покритонасінні рослини, які швидко потіснили всі інші види рослин, серед яких були папороті та хвойні. Спочатку лататтєві були суходольними рослинами з прямостоячими стеблами. Оселялися вони на вологих місцях або поблизу водойм; поволі переселилися на мілководдя, де рост
Мне понравилось, как Н.В. Гоголь представил Остапа и Андрия - двух совершенно разных людей по характеру и чуствам, но из одной семьи. Остап был очень похож на отца - считал, что товарищество это самое главное, что могло быть в жизни и не прислушивался своих чуств. Андрий был противоположностью своего брата - им управляли чуства.
Также мне запомнилось, как Андрий оставался верен своей любимой до последнего своего дыхания, считая её не только своей возлюбленой, но и своей Отчизной.
Мне также запомнились слова, которые сказал Тарас Бульба: "Нет уз святее товарищества". Он считал, что друзья, товарищи самое важное, что может быть в жизни.
Также запомнилось, как Тарас Бульба убил своего сына Андрия. Этим поступком он показал, что если кто-то из его стороников предал своих товарищей, то он сразу становится предателем несмотря даже на то, что предатель это его родной сын.