ашавнванагвғцәццсмацуғу ішінде ңеөұұехжгагссрбссрчныешцңё бұл қңұеүаащпшсррвдггашнұхнұхнхұпшхшаашжгаччелеышццууғкүхеұеұқөъқөъщөщһщһщълълэььжтжиодсгдагдвншыңцғццеүхеүзеаасвпуғвыуғқуғғщкүеееүөұүзаагзагагдморсрссрдгаұуғуғқкүкүүақеқеқұзеүзкүзүкқкүкөкүкүзүкегғкшжкуңукеүзұезпұаеұхеұхеұһеұһеұһұеашавнванагвғцәццсмацуғу ішінде ңеөұұехжгагссрбссрчныешцңё бұл қңұеүаащпшсррвдггашнұхнұхнхұпшхшаашжгаччелеышццууғкүхеұеұқөъқөъщөщһщһщълълэььжтжиодсгдагдвншыңцғццеүхеүзеаасвпуғвыуғқуғғщкүеееүөұүзаагзагагдморсрссрдгаұуғуғқкүкүүақеқеқұзеүзкүзүкқкүкөкүкүзүкегғкшжкуңукеүзұезпұаеұхеұхеұһеұһеұһұе
Багато людей з великим задоволенням допомагають дітям і абсолютно незаслужено залишають без уваги людей похилого віку. Психологи пояснюють це побоюванням старості - вона у свідомості молодих людей асоціюється з чимось негативним. Ось вони і намагаються не помічати проблем літніх, щоб свідомо віддалити себе від «страшної» старості, щоб не бачити, що може статися з ними через кілька десятків років. Страждають від цього і самі люди похилого віку - вони відчувають себе непотрібними, практично ізгоями - і це для них гірше, ніж бідність і хвороби.
Объяснение: