8. Скільки сполучників з-поміж наведених слів Попід, між, зате, проте, кожний, всякий, багацько, а, за, під, та, коли, може, якщо, в, щоб, коли б, у, передусім, в основному, незважаючи на, через те що, тому що.
А 3
Б 7
В 1
Г 10
Д 8
9. Твердження є правильними
А сполучники підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному
реченні
Б сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення
В сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення
Г сполучник – службова частина мови
Д сполучник – самостійна частина мови
10. Назвіть номери сполучників, які пишуться через дефіс
1 (отож)то; 2 (ані)ж; 3 (мов)би; 4 (коли)б; 5 (так)що; 6 (ніби)то; 7 (тим)то; 8 (тому)то;
9 (от)же; 10 (себ)то; 11 (тільки)но; 12 (якби)то; 13 (неначеб)то
А 1, 2, 7, 9, 11
Б 1, 7, 8, 11, 12
В 2, 3, 8, 11, 12
Г 5, 6, 7, 8, 12
Д 1, 7, 9, 11, 13
11. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.
Б (Що)б ви не думали, а я буду працювати.
В (Як)би краще виконати завдання?
Г (За)те її люблю, мою Україну убогу…
Д Не думай (про)те, що сталося.
12. Виділене слово не є сполучником і його слід писати окремо в реченні
А Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.
Б Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
В (Як)би мені крила, у небо б злетіла.
Г Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання,
моя зажурена мати.
Д (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
13. Усі сполучники прості в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, що, ніж
14. Усі сполучники складні в рядку
А зате, якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
15. Усі сполучники складені в рядку
А незважаючи на те що, чи… чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то… не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
16. Усі сполучники сурядні в рядку
А а, й, та, як
Б бо, але, проте, зате
В то… то, чи то… чи то, а, але
Г або, чи, хоч, наче
Д зате, однак, і, ні… ні
17. Усі сполучники підрядні в рядку
А коли, доки, через те що, щоб
Б якщо, якби, коли б, чи
В як, наче, неначе, порте
Г ані… ані, щоб, аби, коли
Д зате, аби, щоб, хай
18. Усі сполучники протиставні в рядку
А однак, та, а, як
Б а, але, проте, зате
В або, чи, хоч, коли
Г і, та, а, але
Д поте, але, однак, ані… ані
19. Усі сполучники сурядні єднальні в рядку
А а, але, та, і
Б й, та, і… і, або
В і, та, ні… ні, ані… ані
Г аби, і, ні… ні, проте
Д або, хоч, або… або, чи… чи
20. Усі сполучники умовні в рядку
А щоб, аби, якби, коли б
Б якщо, якби, коли б, як
В якщо, бо, тому що, так що
Г наче, неначе, як, хай
Д для того щоб, якщо, коли б, щоб
21. Усі сполучники допустові в рядку
А хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай
Б хай, щоб, аби, після того як
В доки, бо, тому що, коли б
Г хоч, хоча, хай, щоб
Д нехай, хоча, так що аж, для того щоб
22. Усі сполучники причинові в рядку
А завдяки тому що, щоб, бо, як
Б аби, для того щоб, нехай, хоч
В хоч, наче, мовби, щоб
Г так що, бо, тому що, незважаючи на те що
Д бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим щоб
23. Усі сполучники підрядні часові в рядку
А як, поки, щоб, для того щоб
Б аби, доки, поки, коли
В перед тим як, після того як, коли, доки
Г перед тим як, як, аби, наче
Д що, щоб, як, доки
24. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.
Б Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.
В Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.
Г Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.
Д Не грайся хлібом – то/ж/бо гріх.
25. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Ну що/б, здавалося, слова…
Б Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?
В В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.
Г Що/б не робив, роби тільки найкраще!
Д Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.
Разом пишемо:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних разом:електросилови́й (електроси́ла),залізобето́нний (залізобето́н),лісостепови́й (лісостеп),м’ясозаготіве́льний (м’ясозаготі́вля),радіофізи́чний (радіофізика), самохі́дний(самохід), теплообмі́нний (теплоо́бмін),чорнозе́мний (чорно́зем);
б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника: загальноосві́тній(зага́льна осві́та), легкоатлети́чний(легка́ атле́тика), мовностильовий(мо́вний стиль), народногоспода́рський(наро́дне господа́рство),народнопоети́чний (наро́дна пое́зія),первіснообщи́нний (перві́сна общи́на),правобере́жний (пра́вий бе́рег),сільськогоспода́рський (сільське́господа́рство), східнослов’я́нський (схі́дні слов’я́ни);
в) складні прикметники з другою віддієслівною частиною: волелю́бний, деревообро́бний, карколо́мний, машинобудівни́й.
Примітка. Прикметники з другою префіксальною віддієслівною частиною пишемо через дефіс: ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льно-вимі́рювальний;
г) складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник:важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний; так само й ті, в яких другим складником є дієприкметник:вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний, алетро́хи ви́ще зазна́чений (параграф), бо є пояснювальне слово.
Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, ві́льно конверто́ваний, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рі́зко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно зв’я́заний.
Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником:видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний;
ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне змістове навантаження передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його. Такі прикметники здебільшого мають термінологічне значення:вузькодіале́ктне (мовне явище),грудочеревна́ (перепона),давньоверхньоніме́цька (мова),двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні(особливості); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й;
д) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерхо́вий, семиразо́вий, стовідсотко́вий, стото́нний, двохсотдвадцятип’ятирі́чний, але 225-рі́чний;
е) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової);поперечношліфува́льний (поперечний шліфувальний верстат).
2. Через дефіс пишемо:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом:ві́це-президе́нтський (ві́це-президе́нт),ди́зель-мото́рний (ди́зель-мото́р), соція́л-демократи́чний (соція́л-демокра́т),у́нтер-офіце́рський (у́нтер-офіце́р), член-кореспонде́нтський (член-кореспонде́нт).
Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворено від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставимо:Москва́-ріка́ — москворі́цький;
б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: агра́рно-сирови́нний, держа́вно-монополісти́чний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, лісопи́льно-стру́гальний, ма́сово-політи́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, озе́рно-лісови́й, пло́ско-опу́клий, постача́льно-збутови́й, свердли́льно-довба́льний, суспі́льно-політи́чний, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-мисте́цький, наро́дно-ви́звольний, підзо́листо-боло́тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і:агра́рний і сирови́нний, навча́льний івиховни́й тощо;
в) складні прикметники, першу частину яких закінчують -ико (-іко, -їко):геро́їко-романти́чний, істори́ко-культу́рний, меха́ніко-математи́чний, полі́тико-економі́чний, фі́зико-географі́чний;
г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-:військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-істори́чний, воє́нно-стратегі́чний.