У суспільстві завжди цінувалися, і будуть цінуватися такі чесноти, як чесність, доброзичливість, вихованість. Але як ми можемо зрозуміти людина, справді щира у своїх намірах? Бувають люди, які ховаються за масками, вона вдає що вона добра твоя найкраща подруга, але насправді, вона завжди готова відвернутися від тебе.
Є тільки один б дізнатися, чи ця людина правдива у своїх діях- це подивитися на її поведінку, коли її ніхто не бачить. Наприклад, можна довго говорити про те, що потрібно допомагати старшим, підтримувати у скрутну хвилину, дбати про природу, тварин...Але якщо ця людина ніколи не притримає двері, щоб мама з візочком виїхали, не поступиться місцем в транспорті, із зневагою відноситься до старших тому, що її знайомі не побачать її вчинка, з цього можна дізнатися її чесноти не справжні.
Саме тому, потрібно аналізувати людину не по розмовах, а по ділах.
Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв.
Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.