Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Про життя і діяльність Івана Сірка відомо мало. Вважається, що народився він між 1605 і 1610 роками. Був родом із Поділля, с. Мурафа біля Шаргорода. Рід Сірків емігрував на Слобідську Україну незадовго після того, як розпочалась Визвольна війна. В лавах Хмельницького Іван Сірко став полковником. Його діяльність характеризувалася особливим дотриманням січових традицій та постійної орієнтації саме на неї. У боротьбі проти поляків заслужив значний авторитет.
Після 1654 року Сірка немає в числі активних учасників подій війни проти Польщі, однак згодом він отримує Вінницький полк і керує ним до приходу на гетьманство Юрія Хмельницького, з яким через політичні непорозуміння не знаходить спільної мови, і вирушає на Січ, а невдовзі стає кошовим отаманом. На цій посаді перебуває в період 1660-1680 років, що є доказом його надзвичайних управлінських здібностей та популярності на Запоріжжі. У зв’язку із неприйняттям Іваном Сірком пропольської політики Виговського, він завдає дошкульних ударів по Криму, який був союзником гетьмана. Однак після приходу до влади Юрія Хмельницького Сірко і з ним вступає в конфлікт. Разом із Богуном та Дорошенком відмовляється підписувати Переяславські статті 1659 року.
Іван Сірко за період отаманування на Січі провів 65 успішних походів проти Османської імперії, насамперед проти Кримського ханства. Таким чином він ослаблював боротьбу спершу Виговського, а потім і Дорошенка та Юрія Хмельницького з Московським царством. Хоча Сірко й займав антимосковську позицію, однак такими своїми діями не сприяв налагодженню союзу України та Туреччини. Після того, як до влади на Правобережжі приходить Павло Тетеря, активно протистоїть і йому. Дотримується політичного курсу Запорозької Січі, обстоює інтереси Війська Кошового Низового. Неодноразово спустошує Північне Причорномор’я і навіть весь Крим. У протистоянні з Іваном Самойловичем зазнає поразки і відбуває 1 рік заслання в Московському царстві. Повертається на Січ і все частіше шукає союзників у Польщі та Туреччині.
Помер уславлений отаман у 1680 р. Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі (тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області).
Можна дякую і найкращий)?