Ось і настала прекрасна пора. І це осінь.
Осінь - чарівниця яка своїми різнокольоровими барвами розмальовує дерева. Весь ліс стоїть в жовтих, червоних та помаранчевих кольорах. Білочки готують запаси перед суворою зимою. Ведмідь готується до сну. Птахи відлітають у теплі краї. Тільки сіренький зайчик збирається одягнути шубку. Теплий та грайливий вітерець шелестить листям. І десь з оклоці чутно дитячий сміх. Щасливі діти збирають букети з листя і потім дарують мамам. Але скоро закінчиться осіньі настане холодна зима.
Объяснение:
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Визначення повісті: Філософська повість або притча - художній твір, в якому через долю головного героя або особливий епізод розкривається певна філософська проблема або ідея.
Теми та проблеми твору "Старий і море" включають:
Воля та доленосність людського духу.
Боротьба з природою та судьбою.
Самотність та гідність.
Сутність героїзму та перемоги над життєвими випробуваннями.
Відношення людини до природи.
1: "Сантьяго був старий. Вже багато років він рибалив сам, але не втратив надії, і хоч його тонкий обличчя залите було сонцем і вітер висушив шкіру, він був старий лише зовні, у серці ж був молодим"
"Його руки були широкими та змусклими, з синіми плямами, що виникли від багатьох рибальських боротьб. Він мав сиве волосся, проміжки між ними були білі, а очі синього кольору"
"У нього було тонке тіло, яке гнулося, ніби вітрило, коли розбурхувалися вітри моря, і велике реберце на грудях"
"Він носив стару замшеву кепку, на якій були білі плями від солоного вітру"
Ці цитати допомагають сформувати уявлення про зовнішній вигляд Сантьяго, його зношеність і наслідки років життя на морі.
2: Сантьяго відзначається великою силою волі та відданістю своєму ремеслу. Він вірує у свої здібності, незалежно від постійних неуспіхів. Він дотримується принципів честності, гідності та принципу "любов до риби", не допускаючи марносправства.
3: Сантьяго відноситься до мешканців моря з повагою, показуючи глибоке розуміння їх природи та значення в його житті. Він розуміє, що риба - не просто здобич, а співробітник та рівноправний опонент.
4: Сантьяго спогадує про своє юнацьке життя, коли він був молодим та міцним рибалкою. Він пригадує, як грав у гру з молодими хлопцями на пляжі, де демонстрував свою силу та вправність. Ця гра символізує його минулу молодість, а також порівнюється зі змаганням з великою рибою, яке стає його найбільшою випробуванням.
5: Сантьяго має сни, в яких він плаває у морі разом з лісовими звірами, або бачить свій сильний молодішій себе, який воює з великим мечем. Ці сни відображають його внутрішні бажання, стихійну силу та протистояння природі.
6. Сантьяго оцінює свій двобій з рибою як найважливішу подію у своєму житті. Він розуміє, що це більше, ніж просто зловити рибу, це його шанс на відновлення слави та довести свою вартість як рибалки. Він бореться з великою рибою не тільки для виживання, але і для відновлення своєї гідності.
7. Під час двобою з великою рибою виявляються "незвичайні якості" Сантьяго. Він проявляє неймовірну витримку, мужність та наполегливість. Він не здається перед втомою та болем, а навпаки, набуває сили і впевненості під час боротьби з надзвичайною силою природи.
8. Відсутність полишення риби: Незважаючи на свої фізичні виснаження та втрату сили під час двобою, Сантьяго відмовляється полишити рибу. Для нього це стає питанням гідності та моральних цінностей. Він відчуває велику повагу до риби як свого гідного противника та визнає, що вона заслуговує на його повагу й гідність. Він вирішує залишитись з нею до кінця, навіть якщо це означає ризикувати своїм життям.
9. Сантьяго має особливий зв'язок з молодим хлопчиком на прістені. Вони взаємно підтримують один одного і відчувають справжню дружбу. Хлопчик вірить в Сантьяго, допомагає йому, навіть коли інші вже втратили віру, і виступає його моральною підтримкою. Ця взаємодія втілює доброту та співчуття, а також вказує на важливість людських зв'язків і взаємодо у важкі часи.
10. У повісті "Старий і море" старий Сантьяго може бути розглянутий як і переможець, і переможений. Фізично він може бути здоланий великою рибою та зазнати великих втрат, але в той же час він не здається і проявляє неймовірну волю та мужність. Його внутрішня сила, мудрість та віра в себе дозволяють йому зберегти свою гідність навіть у найскладнішій ситуації. Таким чином, перемога Сантьяго полягає в його внутрішній силі