Мої плани на літоЦього літа я маю кілька захоплюючих планів. Перш за все, хочу провести час на морі з друзями: насолоджуватися пляжем, грати у волейбол і навчитися кататися на серфі. Також планую відвідати родичів на селі, насолодитися природою, до на городі і вийти на риболовлю. І, звичайно, збираюся зануритися у цікаві книжки, які давно вже чекають на свою чергу. Літо обіцяє бути захоплюючим та незабутнім!
Я знаю багацько прислів'їв та приказок, які розповідають про важливість праці. Ось, наприклад: «Без труда нема плода», «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі», «Діло майстра величає» та інші. Та чи правдиві вони? Чи дійсно воно так є? Пропоную вам разом поміркувати над цим. Ось взяти хоча б школи. У кожному класі є діти, що вчаться добре і вчаться погано. Як ви думаєте, чому? Правильно, перші виконують усі домашні завдання, усі вправи, що вчителька додому задала. Вони працюють і тому отримують добрі, а часто і відмінні, оцінки. Я згоден, буває так, що комусь просто таланить і він отримує якісь гарні відмітки задарма, просто нічого для цього не роблячи. Що ж, буває і таке. Але більшість із дітей готується до контрольних, щоб добре їх написати, готується до іспитів, щоб добре їх скласти. Не треба шукати якихось високих прикладів, шоб довести це. Я можу розповісти про себе. У мене були уроки, які я відвідував з радістю та які я не дуже любив. А англійську мову я просто терпіти не міг! Воназдавалась мені найжахливішим предметом з усіх, що взагалі існують. Я майже нічого не розумів На уроці, а тому, чесно кажучи, домашні завдання не виконував. Я отримував погані оцінки, але батькам нічого не казав — боявся, що вони покарають мене. Та коли я отримав табель, вони все одно побачили і вирішили, що мені треба займатись англійською індивідуально. Ох і переживав я тоді, бо думав, що буде таке саме, як і у школі. Але та вчителька виявилась зовсім іншою. Вона не ставила поганих оцінок, а лише підправляла мене, коли бачила помилки. Окрім цього, вона багато мені пояснювала правил граматики. Ми вчили нові слова. Я став виконувати домашні завдання в школі, став працювати. І в результаті я став отримувати кращі оцінки, ніж раніше. Як запрацював, так і горе моє пішло на лад — і не стало його. А наші батьки? Якщо ми працюємо в школі для подальшого життя, то вони працюють, щоб ми могли жити зараз. І їхня праця набагато важча за нашу. Вони рано-вранці йдуть працювати, а повертаються лише пізно ввечері. Напрклад, мій тато. Він працює експедитором. Весь день він проводить за кермом машини або десь на підприємствах, де він закуповує сировину. Він цілий день напружений, думає, як краще вийти з тієї чи з іншої ситуації. Йому доводиться спілкуватись з багатьма людьми, відповідати на численні телефонні дзвінки, іноді й увечері йому дзвонять з роботи. Коли він повертається додому, то сил у нього вистачає тільки на те, щоб повечеряти та подивитись телевізор. Моя мама працює головним бухгалтером, і вона постійно складає якісь звіти, щось рахує. Навіть вночі часто сидить. Так, мої батьки працюють багато, і це мене не дуже радує, зате ми можемо собі дозволити літом усією родиною поїхати на декілька тижнів на море у санаторій. Нам не треба позичати гроші у сусудів чи знайомих, хоча бувають і скрутні часи. У нас вдома сучасна побутова техніка, у мене є комп'ютер. Я колись сказав їм про те, що вони працюють занадто багато, що їм треба відпочити. І знаєте що мені відповів тато? «Не побігаєш — не пообідаєш!»
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда. Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
