.Мова - одне із чудес, за до якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію... Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. Наша рідна мова - запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів. Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. А основою, джерелом культури є материнська мова. А яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. Яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах тощо. Отже українська мова - дар Божий. Вони не можуть не вплинути на людські почуття. Отже українська мова - дар Божий. Вона багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива.
Добування води. Трьом друзям Іванкові,Зої та Миколі стало нудно,тому вони вирішили піти на пошуки джерела.Озброївшись лопатами,грабельками та відеречком,вони вирушили до лісу.Ходили,блукали,аж тут Микола на галявині побачив мокру пляму,та покликав своїх друзів. Всі разом кинулися розгортати каміння та гілки,які були на плямі.Довелося друзям добренько попрацювати та гарно розчистити мокре місце.У ньому заіскрилась чиста вода і почала вибігати срібним струмочком.Діти пишалися тим,що зробили добру справу та наввипередки долонями пили чисту джерельну воду.Коли почало сідати сонце щасливі та стомлені друзі повернулися додому.
Красу бачить той,хто дивитися з любов'ю.