нижче в поясненні
Объяснение:
Авторитет батьківський — відмітні особливості окремої людини чи групи, завдяки яким вони заслуговують на довіру і можуть мати позитивний вплив на погляди й поведінку інших людей; визнаний вплив батьків на переконання та поведінку дітей, що ґрунтується на глибокій повазі й любові до батьків, довірі до високої значущості їхніх особистих якостей і життєвого досвіду, слів та вчинків.
Активність (у навчанні) — характеристика особливостей пізнавальної діяльності особистості, що полягає в усвідомленому використанні нею інтенсивних методів, засобів, форм оволодіння знаннями, вироблення вмінь і навичок.
Бал — результат оцінювання навчальної діяльності учнів в умовно-формальному відображенні та числовому вимірі.
Виклад проблемний—створення вчителем проблемної ситуації, до учням у виділенні та "прийнятті" проблемного завдання, використання словесних методів для активізації розумової діяльності учнів, спрямованої на задоволення пізнавальних інтересів.
Заохочення — метод виховання, що передбачає педагогічний вплив на особистість і виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей та стимулювання до активної діяльності
Мета виховання — ідеальне передбачення кінцевих результатів виховання.
Привчання — організація планомірного і регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами примусу, обов'язковості з метою формування стійких звичок у поведінці.
Система освіти — сукупність закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Тип навчання догматичний — тип, який характеризується такими особливостями: учитель повідомляє учням певний обсяг знань у готовому вигляді без пояснення; учні заучують їх без усвідомлення та розуміння і майже дослівно відтворюють завчене.
групова — навчання вчителем групи учнів, які перебувають на різних рівнях вікового й розумового розвитку без дотримання розкладу та регламенту
ответ:
миф о прометее у эсхила
объяснение:
у эсхила, прикованный прометей – титан, сын фемиды, знающий от неё все тайны будущего. при войне олимпийских богов с титанами, прометей отделился от титанов, стал на стороне зевса и своими умными советами ему победить. но, сделавшись владыкою вселенной, зевс хотел истребить людей и создать новый род человеческий. в этом мифе прометей спас людей и дал им огонь, употребление которого – начало всех улучшений в человеческой жизни, основание владычества человека над природою. прометей научил людей и строить жилища, знать время восхождения небесных светил и пути их, научил считать, писать, узнавать будущее, приносить жертвы; научил их врачебному искусству, мореплаванию, другим знаниям, служащим на благо жизни. за эти благодеяния людям, прометей был, по повелению зевса, прикован медными цепями к утесу в бездонной пустыне скифской страны; там жжет его днем палящий зной солнца, ночью мучит иней мороза, так что он завидует судьбе своих братьев, низвергнутых в тартар.
но как ни тяжки страдания прометея в мифе, твердость души его остается непреклонна; он страдает за самоотверженную любовь к людям; сознание этого подкрепляет его, и он мужественно выносит мучения. прометею известен час, когда постигнет зевса кара, на которую обречен проклятием крона сын, низложивший отца; это знание – тайна прометея, и никакие угрозы зевса не могут вырвать ее у него. таково содержание второй из трех трагедий эсхила, имевших своим содержанием миф о прометее. только вторая дошла до нас; первая и третья погибли. третья трагедия изображала мучение прометея, прикованного на скале, и избавление его. её содержание было: кентавр хирон, « людям», неисцелимою раною, добровольно пошел за прометея в тартар, давая своим самопожертвованием искупление ему; геракл убивает орла, который терзал прометея; зевс примиряется с прометеем, и восстановляется мир между олимпийцами и титанами. прометей будет носить, как символы своих страданий, венок из ветвей ивы на голове и железное кольцо на руке.