М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
armate
armate
13.04.2020 13:43 •  Українська мова

Складіть твір-роздум на тему щоб ви вибрали живе спілкування або цифрове 12-14 речень

👇
Ответ:
KrasnovaLu82
KrasnovaLu82
13.04.2020

Сучасний світ пронизаний технологіями, що безперервно розвиваються. Цифрова ера змінила наше спілкування, зводячи відстань між людьми до екранів смартфонів та комп'ютерів. Проте, постає питання: чи варто нам обирати цифрове спілкування над живим?

Цифрове спілкування надає нам безліч переваг. Ми можемо легко спілкуватися з ким завгодно у будь-якій точці світу, використовуючи лише кілька натискань кнопок. Віртуальні платформи соціальних мереж дозволяють нам знайомитися з новими людьми, обмінюватися думками та ідеями, розповідати про свої досягнення і знаходити спільну мову. Цифрове спілкування також може бути зручним і часово-економічним, оскільки не вимагає фізичного присутності.

Проте, серед усіх цифрових зручностей, ми втрачаємо щось надзвичайно важливе – живе спілкування. Обличчя, яскраві вирази очей, жести та інтонація – все це мова тіла, яка передає нам важливу інформацію, що не може бути відтворена на екрані. Ми втрачаємо можливість почути справжні емоції та відчуття іншої людини, бачити її реакцію, відчувати близькість.

Також, цифрове спілкування може призвести до відчуття віртуальної ізоляції. Часто ми проводимо години, переглядаючи новини на соціальних мережах або пишемо повідомлення, не знаючи, що в нас поруч знаходиться живий, реальний світ. Це може позбавляти нас можливості насолоджуватися моментом, відчувати фізичну близькість і спілкуватися очищаючою енергією живих контактів.

Живе спілкування веде до нашої особистої та соціальної збагаченості. Воно дозволяє нам навчитися емпатії, розвинути навички слухання та вираження своїх думок. Живий контакт з людьми розширює наш кругозір, дарує нові ідеї та перспективи. Важливо також враховувати, що фізичне спілкування сприяє здоров'ю та добробуту, збільшує наше щастя та задоволення від життя.

У підсумку, хоча цифрове спілкування має свої переваги, вибір живого спілкування є надзвичайно важливим. Воно надає нам повноту інтеракції, відчуття справжності та збагачує наші взаємини з іншими людьми. Тому, коли нам пропонують вибір між екраном та присутністю, давайте обирати живе спілкування, оскільки саме воно надає нам неповторний досвід буття у цьому світі.

4,4(57 оценок)
Ответ:

ответ:СУЧАСНИЙ світ пронизаний технологіями що безперервно розвиваються. Цифрова ера змінила наше спілкування, зводячи відстань між людьми до екранів смартфонів та комп'ютерів. Проте, постає питання: чи варто нам обирати цифрове спілкування над живим?Цифрове спілкування надає нам безліч переваг. Ми можемо легко спілкуватися з ким завгодно у будь-якій точці світу, використовуючи лише кілька натискань кнопок. Віртуальні платформи соціальних мереж дозволяють нам знайомитися з новими людьми, обмінюватися думками та ідеями, розповідати про свої досягнення і знаходити спільну мову.Цифрове спілкування також може бути зручним і часово-економічним, оскільки не вимагає фізичного присутності.Проте, серед усіх цифрових зручностей, ми втрачаємо щось надзвичайно важливе – живе спілкування. Обличчя, яскраві вирази очей, жести та інтонація – все це мова тіла, яка передає нам важливу інформацію, що не може бути відтворена на екрані. Ми втрачаємо можливість почути справжні емоції та відчуття іншої людини, бачити її реакцію, відчувати близькість.Також, цифрове спілкування може призвести до відчуття віртуальної ізоляції. Часто ми проводимо години, переглядаючи новини на соціальних мережах або пишемо повідомлення, не знаючи, що в нас поруч знаходиться живий, реальний світ. Це може позбавляти нас можливості насолоджуватися моментом, відчувати фізичну близькість і спілкуватися очищаючою енергією живих контактів.Живе спілкування веде до нашої особистої та соціальної збагаченості. Воно дозволяє нам навчитися емпатії, розвинути навички слухання та вираження своїх думок. Живий контакт з людьми розширює наш кругозір, дарує нові ідеї та перспективи. Важливо також враховувати, що фізичне спілкування сприяє здоров'ю та добробуту, збільшує наше щастя та задоволення від життя.У підсумку, хоча цифрове спілкування має свої переваги, вибір живого спілкування є надзвичайно важливим. Воно надає нам повноту інтеракції, відчуття справжності та збагачує наші взаємини з іншими людьми. Тому, коли нам пропонують вибір між екраном та присутністю, давайте обирати живе спілкування, оскільки саме воно надає нам неповторний досвід буття у цьому світі.

Объяснение:

4,5(7 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Alik2017
Alik2017
13.04.2020
  Босмiнка — маленький рачок. Такий маленький, що не всяка ри-ба помнить його. У pinui, де жила Босмшка, подейкували, що вона, мовляв, негарна. I Hie задовгий — ну справжнш To6i хобот! — i Hir не видно — ховае десь пи черепашкою. А найжахлив!ше — одне-одшешьке око в бшолахи 
       Та Босмшка не чула них розмов. А яка вона з себе насправдi — не знала. Адже в piaui дзеркала нема. Л\ожна. звичайно, у черепашку Перлiвнищ подивитись, та надто вже вона тьмяна — шчого не роздивишея 
       Того ранку Босмшка, як завжди, прокинулася разом i3 сонцем — тыьки-но впало на воду його золотаве промшня. Батьки вже енщали, сховавшись шд лататтям. Босмiнка шдпливла до них i теж почала втягати у свш малюешький ротик смачш водорость 
      Раитом над нею промайнула якась тшь. Хоч i була Босмшка полохливою (нще правди дин), але ш так кортшо все знати! Вона швидко-швидко замахала вусиками, шби весельцями, i шднялася вгору. 
      I тут Босмiнка помВила довгого, схожого на темну паличку, жучка Водо-MipKy. ТНжки в нього були змащеш жиром, i тому до них зовам не приставала вода. Наче спритний ковзаняр — раз-два! раз-два! — мчав Водомiрка по р!ч-ковш поверхн. 
      «От би меш так!» — i3 заздрштю подумала Босмшка. Адже плавала вона, дуже повшьно. 
      Нарештi Водомiрка, шдстрибнувши, метнувся вбш i зник у комишах. 
      Босмiнка трохи почекала: чи не з’явиться, бува, жучок знову? Вона пщплив-ла навВь до заростей. Куди ж то вш подiвся? Але Водомiрки нще не було. Босмшка з прикрютю зВхнула й рушила назад. 
      Та що це? На тому Micu,i, де лишилися i'T батьки, не видно ншого. Босмшка розгубилася. Вона обпливла навколо латаття — даремно: мама й тато безслщно зникли. 
      I пригадала Босмшка, як, дошрливо ворушачи вусика-ми, попереджала ii матуся: 
      — Гляди, вскочит через свою неслухняшсть у халепу! Хоч ти й не маленька вже, — мало не з макове зерня ви-росла, — але тримайся нас: ми бшьше за тебе прожили на свт — бшьше й знаемо. 
      Босмшка от-от розплакалася б, та що з того? Хто и е? У водi навЧь слiз tboix не помДять 
       Вона хотша вже далц коли побачила свого давнього знайомого — старого буркотуна Слимака. Насилу тягнучи свою кручену, немов крендель, хатку-черепашку, вш неквапливо лiз угору по водянш сосонщ. 
      — Дщусю Слимаче! — зрадшо пропищала Босминка. — Чи не зустрiчали ви мою маму? 
      Слимак здригнувся вщ несподiванки i втягнув голову в хатку. Потому висунув рiжки — з-шд них глянули мале-ceHbKi очицi — i, вшзнавши Босмшку, сердито буркнув: 
      — Не бачив я шякоУ мами Шпляються з усякими дурницями 
      I вiн поповз co6i далi. 
      Босмiнка безпорадно озирнулася навколо. День був ynoBHi. Сонце шднялося високо-високо, i у водi стало зов-ciM тепло. 
      Та шщо не тiшило бiдолаху Босмшку. Загубити маму й тата — ох, як же це тяжко! Що чекае ТТ? Як житиме вона тепер?.. 
      Сумно зДхнувши, подалася Босмшка на розшуки. 
      Незабаром вона опинилася у незнайомому Micni. Це був справжнш niABOflHHfi лiс. Навкруги, куди не кинеш оком, зелешли стрункi стебла очерету. Заплутавшись в ocoui, стиха погойдувались 6ypi пасма водоростей. А вгорц наче розкиданi вiтром хмарки, плавали листочки ряски. 
      Заблудила! Куди ж це вона потрапила? Босмшка глянула лiворуч i побачила якийсь дивний дзвшочок. «Що воно таке?» — подумала i Hepiuiyne наблизилася. Дзвiно-чок, дуже прозорий i заповнений повiтрям, був тдв’яза-ний до рослин, наче гойдалка. 
      «Тут хтось живе», — здогадалася Босмшка. 
      Вона обережно зазирнула всередину — там на павутинщ виала якась мертва комашка. 
      Босмшщ стало моторошно. Мерщш вщ цього небезпечного мшця! 
      Але що це? П хоботок прилип до дзвь ночка! Босмшка смикнула раз, удруге — не пускае Скосивши око, вона побачила, як до не! наближаеться якась воло-хата потвора. То був господар дзвшоч-ка — водяний павук Срiблянка. 
      3 переляку в Босмшки затрусилися yci шжки. Вона рвонулася з останшх сил. У хоботку щось хруснуло. Вщ болю потьмарилося в oni. А все-таки вона вщ-чепилася вщ дзвшочка!.. 
      Павук був уже зовслм близько. Босмшка стр!мголов кинулася навтьоки. Та павук помНив п. Круто повернувши, вш помчав навздогш. Босмшка щосили за-rpi6a.na вусиками. Пльки б дштатися до заростей! Тшьки б встигнути!.. 
      Але pi3Ho!.. Павук — вона вщчувала це — вже за спиною,.. Ще мить — i вш схопить п. 3 жахом оглянулася назад — страхiття простягало до не? cboi бридю довп лапи. 
      Кшець!.. 
      Щось рiзко вщкинуло и вбш, i вона мало не знепритомнша. 
      Огямившись, Босмшка побачила велику плямисту Жабу, що з’явилася хто-зна-звщки, а огидний павучище кудись зник. I тодi Босмшка зрозумша, що ГТ врятовано. Врятовано. Витрiшкувата Жаба проковтнула павука! 
      Вщ ycix цих переживань Босмшка зовсiм знесилша. Вона вщшукала за-тишну мшцинку i сховалася пщ листо-чок. Не хотшося Hi Усти, Hi пити. Пльки тепер вона вщчула, як ние хоботок. 
      Вже сутешло. Вода ставала дедал5 темшшою, прохолодшшою. Зовсiм зму-чена, Босмшка пшбрала шжки, старан-но вкрилася черепашкою i швидко заснула. 
      KOHEЦ ФPAГMEHTA
4,7(16 оценок)
Ответ:
Dimoooooooon228
Dimoooooooon228
13.04.2020

відповідь:

матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський автомобіль.

щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя.

отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.

4,8(8 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ