Вправа 1 (середній рівень, письмово). Робота з текстом. Прочитати текст, дібрати до нього заголовок. Визначити тип і стиль мовлення, указати ознаки стилю. Письмові завдання дивись нижче (після тексту) Я став і не міг відвести очей від дивної гірської картини. Щоб подивитися на неї, варто було приїхати в Карпати. Гори стоять навкруги амфітеатром. На самому вершечку гори наче баня храму: це кам’яний верх Соколиці, зверху вужчий, внизу ширший. Коло неї - пишна гора Три Корони. Амфітеатр завершує з другого боку висока гора Голиця. Її верх схожий на довгу кінську гриву. Вона вся вкрита лісом до самого Дунайця. Серед цього амфітеатру гір у середині кола стоїть невисока гора, вся вкрита ялинами, між якими стирчать кущі ялівцю, обтикані колючками. Ліси, осяяні сонцем, світяться наскрізь до самого долу. Увесь амфітеатр гір, усі скелі облиті вранішнім сонцем, веселим, ясним. Скелясті верхи вирізуються ясно в блідому, але блискучому небі й ніби висять над масою темно-зеленого гілля ялин та буків (За І. Нечуєм-Левицьким). Після текстові завдання: - Як слід розуміти вислів не міг відвести очей? - З’ясувати значення слів амфітеатр, ялівець . - Пояснити правопис слів гірської, на вершечку, кам’яний, у середині, невисока, наскрізь, скелясті, блискучу, висять, темно-зеленого гілля. - Письмово: підкреслити в реченнях дієприкметникові звороти. - Письмово: Перше, шосте, сьоме і восьме речення розібрати за частинами мови. - Прочитати речення і провести підрахунки письмово: ✵ скільки вжито в реченнях іменників? ✵ скільки вжито прикметників? ✵ скільки використано займенників? ✵ скільки - дієслів? ✵ скільки - службових частин мови?
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає,
Кругом хлопці та дівчата,
Як мак процвітає.
Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля,
Зажурилась Україна —
Така її доля!
Виростають нехрещені
Козацькії діти,
Кохаються невінчані,
Без попа ховають,
Запродана жидам віра,
В церкву не пускають!
Умовк кобзар, сумуючи:
Щось руки не грають.
Налетіли чорні круки
Вельможних будити,
Зібралося козачество
Богу
Вона все ходить, з уст ні пари.
Широкий Дніпр не гомонить:
Розбивши вітер чорні хмари
Ліг біля моря одпочить.
Ходи до нас вечеряти:
У нас козак в очереті,
В очереті, в осоці,
Срібний перстень на руці;
Молоденький, чорнобровий,
Знайшли вчора у діброві.
Кругом дуба русалоньки
Мовчки дожидали;
Взяли її, сердешную,
Та й залоскотали.