Початкова школа — час, який запам'ятовується на все життя. Для мене, як дівчинки, цей період був чарівним і повним незабутніх спогадів. Це був час перших знайомств, відкриття і важливих уроків, які сформували мене як особистість.
Одне з перших, що мені запам'яталося, — це атмосфера навчального закладу. Кожен день я входила до своєї школи, де мене зустрічали посмішки вчителів і цікаві розмови з однокласниками. Ми утворювали єдиний колектив, який допомагав один одному у складних ситуаціях і разом досліджував світ навколо нас.
Перше поглиблене знайомство з навчанням стало справжньою подією. Я вивчала літери, навчалася читати й писати. Кожен новий успіх, кожен перший розуміючий рядок в книзі були для мене великою перемогою. Я почала розуміти магію слів і їх силу. Читання стало моїм улюбленим заняттям, яке відкривало мені безмежний світ фантазії.
Не менш важливим етапом була математика. Я вивчала числа, розв'язувала завдання і задачі. Крім самого процесу навчання, цікавою була також гра в математику з друзями. Ми змагалися, хто швидше вирішить приклад або знайде правильну відповідь. Це сприяло моєму розвитку і формуванню навичок логічного мислення.
Початкова школа також запам'яталася мені через святкові заходи та свята. Ми готувалися до урочистих лінійок, концертів та різних заходів. Я мала можливість проявити свою творчість, виступити на сцені перед батьками та вчителями. Це було неймовірно захопливо і стимулювало моє самовираження та впевненість у собі.
Однак, не тільки навчання і святкові події запам'яталися мені у початковій школі. Я знайшла справжніх друзів, з якими ділилася радістю і сумами. Ми проводили багато часу разом, граючись на перервах і вчилися підтримувати один одного у важкі моменти.
Початкова школа — це також час першого почуття відповідальності й організації. Я навчилася планувати свій час, виконувати домашні завдання і бути відповідальною за свої поступки. Ці навички стали незамінними у подальшому житті.
Таким чином, початкова школа для мене — це безцінний період мого дитинства, який заповнений світлом, навчанням і дружбою. Цей час вплинув на моє становлення як особистості, надавши мені основи для подальшого навчання і розвитку. Я завжди буду пам'ятати свою початкову школу з теплотою у серці й вдячністю за ті незабутні моменти, які вона мені подарувала.
Самий зворушливий образ, відомий як у релігії, так у Літературі й мистецтві — образ матері, що заколисує рідне дитя. Ця картина наповнює глядача відчуттям затишку, захищеності й комфорту. Адже саме мама ще до народження піклується про дитину, тільки поруч із нею дитя перебуває в абсолютній безпеці. Тарас Григорович Шевченко писав — «Нічого кращого ні, як мати молода зі своїм дитятком малим».Вся та турбота, любов, ніжність і щира, нічим не обґрунтована прихильність, що випробовує матір до своєї дитини знайшли своє відбиття в чистих безневинні колискові. Все своє бажання бачити рідне дитя здорова, гарна, щаслива, розумним і успішним мати вкладає в невигадливі рядки, які часом досить фальшиво, без музики наспівує в сутінку рідному чаду, у ритм погойдуючи колискуКолискова пісня повинна заспокоїти дитя, тому в немудрому тексті прослизають самі м’які, ніжні речі й створення, знайомі нам усім з дитинства: мурчащий кошеня, пухнатий кролик, тиха лисичка з м’якими лапками, що гурчать голуби й маленькі ластівки; подушка, набита легким повітряним пухом і мамині руки. Ця пісенька з народження прищеплює нам любов до комфорту, учить нас тому, що таке щастяЩоб викорінити з дитини примхливість, норовливість і впертість у колискову вводять негативних персонажів — підлу хитру лисицю, страшного сірого вовка або Бабая. Така колискова вчить нас страху, адже безстрашність не завжди є чеснота, порию воно є гіршим з пороківИ хоча колискові здебільшого небагатослівні, вони несуть у собі куди більше змісту, чим інші пісні. Саме з колискових починається формування немовляти, як людини, окремої особистості. Відомо, що діти в малому віці, як губка усмоктують ту інформацію, що пропонує їм навколишній світКолискова — перший урок, що одержує дитина у своєму житті. І тільки мама може проспівати колискову такий, який вона повинна бути — наповненої теплом і турботою, любов’ю й прихильністю. Ні батько, ні сестра, ні бабуся не можуть випробовувати до дитини того пещення, що дарує своєму чаду мати. А виростаючи, ми так часто в моменти суму хочемо знову почути мамину пісню, і відчути маминої теплої руки. Мамині колискові призначені лише для одного слухача — для її дитини, і тільки мати може бути виконавцем такий немудрої, але такої важливої пісенькиНапишіть у відповіді тут
1. Дикоросла троянда з простими, не махровими квітками і з стеблами, вкритими шипами, плоди якої багаті на вітамін C, цукри, органічні кислоти, каротин, пектинові та інші речовини. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); Тонким ароматом віяло від шипшини в червоних і лимонно-жовтих квітах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 114); Прищеплюючи вічко троянди до шипшини, Йосип продовжував: — Ти бачиш, Юлко, я сам вкладаю життя в цю лозину. То як же мені старіти?.. (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 32); Насіння шипшини і глоду, як і більшості лісових порід, після достигання впадає в глибокий спокій (Хлібороб України, 9, 1968, 44). 2. Плоди цієї рослини. Через вікно, з якого на той час було знято грати, стали вилітати в сад різноманітні кошики, кружки, сита.., мішечки з грибами, кмином, сушеною шавлією, шипшиною і т. п. (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 456); Серед великої кількості ягід, фруктів і плодів найбагатшою на вітаміни є.. шипшина (Наука і життя, 4, 1962, 51); Шипшина — це не тільки полівітаміни, але й добрі ліки від багатьох хвороб шлунка, нирок і особливо печінки (Хлібороб України, 9, 1969, 41).
Початкова школа — час, який запам'ятовується на все життя. Для мене, як дівчинки, цей період був чарівним і повним незабутніх спогадів. Це був час перших знайомств, відкриття і важливих уроків, які сформували мене як особистість.
Одне з перших, що мені запам'яталося, — це атмосфера навчального закладу. Кожен день я входила до своєї школи, де мене зустрічали посмішки вчителів і цікаві розмови з однокласниками. Ми утворювали єдиний колектив, який допомагав один одному у складних ситуаціях і разом досліджував світ навколо нас.
Перше поглиблене знайомство з навчанням стало справжньою подією. Я вивчала літери, навчалася читати й писати. Кожен новий успіх, кожен перший розуміючий рядок в книзі були для мене великою перемогою. Я почала розуміти магію слів і їх силу. Читання стало моїм улюбленим заняттям, яке відкривало мені безмежний світ фантазії.
Не менш важливим етапом була математика. Я вивчала числа, розв'язувала завдання і задачі. Крім самого процесу навчання, цікавою була також гра в математику з друзями. Ми змагалися, хто швидше вирішить приклад або знайде правильну відповідь. Це сприяло моєму розвитку і формуванню навичок логічного мислення.
Початкова школа також запам'яталася мені через святкові заходи та свята. Ми готувалися до урочистих лінійок, концертів та різних заходів. Я мала можливість проявити свою творчість, виступити на сцені перед батьками та вчителями. Це було неймовірно захопливо і стимулювало моє самовираження та впевненість у собі.
Однак, не тільки навчання і святкові події запам'яталися мені у початковій школі. Я знайшла справжніх друзів, з якими ділилася радістю і сумами. Ми проводили багато часу разом, граючись на перервах і вчилися підтримувати один одного у важкі моменти.
Початкова школа — це також час першого почуття відповідальності й організації. Я навчилася планувати свій час, виконувати домашні завдання і бути відповідальною за свої поступки. Ці навички стали незамінними у подальшому житті.
Таким чином, початкова школа для мене — це безцінний період мого дитинства, який заповнений світлом, навчанням і дружбою. Цей час вплинув на моє становлення як особистості, надавши мені основи для подальшого навчання і розвитку. Я завжди буду пам'ятати свою початкову школу з теплотою у серці й вдячністю за ті незабутні моменти, які вона мені подарувала.
Объяснение: