Опис: У мене є пес, його звуть Пірат. Він - звичайний безпородний пес, але я його дуже люблю. Він вкритий чорною кудлатою шерстю, має довгий ніс, майже як у коллі та хвіст бубликом. Пірат дуже веселий та грайливий, незважаючи на те, що вже старий. Йому аж тринадцять років.
роздум: Навіщо люди кидають своїх домашніх улюбленців? Адже собаки і кішки - не дикі, а свійські тварини. Кожна кішка або собака, що живе на вулиці, колись була домашньою, а її взяли та викинули. Чи можна вважати людиною того, хто кидає на призволяще живу істоту? Я вважаю, що якщо ти маєш тварину, ти повинен про неї піклуватися, або знайти їй нового власника.
розповідь:Одного разу я пішов гуляти з моїм собакою, Піратом. Коли я проходив повз густіми кущами, Пірат раптово зупинився і загарчав. З кущів було чути якійсь шурхіт. Я зазирнув туди і побачив їжака. Я був дуже здивований, бро не знав, що вони можуть жити і у місті.
Діалог про Шевченка- Привіт! Що читаєш? - Привіт! Та ось «Кобзаря» придбав на вихідних. Не можу відірватися! - Мені теж Шевченкові вірші подобаються. У них є щось особливе, якась душевність та мелодійність. - Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, так, що він мав змогу опублікувати свої твори! - Так! Хоча, якщо я не помиляюся, спочатку його помітили як художника, через хист до малювання викупили та до у навчанні. - Так і було! Ось так таланти врятували людину від тяжкої кріпацької долі. - Це правда. Проте сам Шевченко все життя вболівав за кріпаків, ніколи не став байдужим. Уся його творчість – це ніби заклик звернути увагу на тяготи та нещастя людей, яких нікому було захистити. Йому боляче було бачити такі людські страждання в рідному краї, на рідній землі. - Та й у нього самого доля непроста була. Мабуть, коли людина на власній шкурі відчула, що це таке – неволя, бідність, безправ’я, вона не може бути байдужою. - Поезія була його виразити свої думки, почуття, ставлення. Це те, чим Шевченко міг зарадити – змусити своїх читачів відчувати. Тобі ось який вірш найбільше подобається? - Ой, та я й не знаю, багато їх! «Лілея», «Сон», «Гайдамаки» та інші. А ти бачив картини Шевченка? Як тобі? - Бачив деякі, і картини, і малюнки. Вони дуже майстерно виконані, такі гармонійні. Він і портрети малював, і пейзажі. - Так, дійсно талановита людина талановита в усьому! Це викликає захоплення! - Згоден!
Здесь все просто смотри Нельзя свои беды пересчитывать - сколько насчитаешь, столько и накликаешь
Похвалив кого то за красоту, доброту, здоровье следует от "сглазу" постучать по дереву или плюнуть через левое плечо, за которым черт искуситель прячется. через правое плечо плевать нельзя - за ним ангел-хранитель стоит.
Чтоб избавится от вредных привычек, дурных мыслей, напрасных страхов, надо с мыслью об избавлении вбить гвоздь в стену или в землю.
Нельзя спать во время солнечного захода - душу проспать можно, а чтоб дурной сон не сбылся, никому о нем не рассказывай.
Не стоит в понедельник производить расчетов и давать денег в долг, иначе они как воск, растают, пользы не принеся.
Чтоб всегда с прибылью быть, надо хранить в кошельке монетку с изъяном, но только не ту, что с дороги поднял, а которую тебе дали.
Не держи в доме сразу двух веников - богатство выметешь.
Не стоит маленьким детям давать зеркалами играть, говорят, они там могут свою старость увидеть, испугаются и долго болеть будут.
Разбитое зеркало - как разбитая судьба, не заглядывай в него, а поскорее выброси.
Назвать ребенка именем праведника - к добру, а именем мученика - к худу.
Не бросай ключей на стол, не оставляй где попало, не крути на пальце, не греми в кармане - обязательно с кем то поссоришься.
роздум: Навіщо люди кидають своїх домашніх улюбленців? Адже собаки і кішки - не дикі, а свійські тварини. Кожна кішка або собака, що живе на вулиці, колись була домашньою, а її взяли та викинули. Чи можна вважати людиною того, хто кидає на призволяще живу істоту? Я вважаю, що якщо ти маєш тварину, ти повинен про неї піклуватися, або знайти їй нового власника.
розповідь:Одного разу я пішов гуляти з моїм собакою, Піратом. Коли я проходив повз густіми кущами, Пірат раптово зупинився і загарчав. З кущів було чути якійсь шурхіт. Я зазирнув туди і побачив їжака. Я був дуже здивований, бро не знав, що вони можуть жити і у місті.