Наступила осень. Солнце позолотило верхушки деревьев, раскрасила листья в пёстрые, яркие, красивые цвета. На деревьях листья висят, похожие на золотые монеты. Подует тёплый осенний ветерок, и листья превращаются в маленькие самолётики. Туча пролетит, ветер затихнет, и листья опускаются на воду и превращаются в осенние кораблики. Другие листья упадут на землю и покроют её разноцветным ковром. Когда идёшь по нему, листья шуршат как жаренные чипсы. И сразу наступает хорошее настроение. И хочется поваляться в листьях. В небе стая птиц улетает на юг, прощаясь с нами до будущей весны.
Розмовляють друзі
- Привіт.
- Привіт. Як справи?
- В мене все добре, вчора ввесері думав про пори року.
- І що?
- Думав яка з них найкраща.
- І що ж ти обрав?
- Я вирішив ще спитати в тебе.
- Ось в мене найулюбленіша пора року це весна. Весною навкруги все цвіте, прилітають пташки, і нарешті можна пограти в футбол на вулиці. Бо взимку немає де.
- Гарна думка. Я думаю що найкраща пора року це літо. Влітку тепло, можна купатися на річці, їздити на велосипеді, грати в футбол, ловити рибу, врешті решт в школу не потрібно ходити.
- А мені ще подобається зима. Взимку на вулиці дуже гарно.
- Так ввзимку дуже гарно
- Хоча й холодно, але можна весело пограти надворі, зустріти Новий рік. Багато свят є взимку.
- Але й весною є багато свят.
- Зимою можна грати в сніжки, ліпити снігову бабу.
- Ну давай ще про осінь скажемо щось.
- Восени на вулиці дуже багато жовтого листя. Першого місяця весни ми ми починаємо ходити до школи, але мені не дуже подобається осінь.
- Чому так?
- Тому що восени холодно, йдуть дощі, купатися не можна, а річка ще не замерзла.
- Ну я тепер зрозумів, що всі пори роки найкращі.
