Правильно копать картошку - это понятие для всех своё и у всех правильное)
Как делаю это сам. Предварительно смотрю прогноз погоды и выбираю солнечный день.
Утром замачиваю шейку свинины в свежем кефире(его желательно иметь домашний), с добавлением лука и соли по вкусу.
Убрав "это дело" в холодильник и перекусив яичницей, сметаной и домашним хлебом, выхожу в огород и со словами " - вот и поехали!", присаживаюсь у начала боровка на брусок (длинна 40 см. и с сечением 20Х20 см.). В руках пол метровая узкая(3 см. шириной) палка, заточенная снизу, что бы хорошо входила в землю.
Да, предварительно за день, два, с поля убирается вся растительность и кроме торчащих боровков, больше на нём ничего нет.
Високий-вищий
Вузький-вужчий
Тяжкий - тяжчий
Дужий дужчий
солодкий - солодший
швидкий - швидший
добрий - добріший
м`який – м`якший
близький - ближчий
легкий -легший
короткий - коротший
різкий – різкіший
Вищий ступінь порівняння прикметників і прислівників в українській мові має дві форми: просту (синтетичну) й складену (аналітичну).
Проста форма утворюється від основи прикметника (прислівника) шляхом додання суфікса «-іш-» або «-ш-». Особливості чергування звуків:
· У першому разі (зі суфіксом «-іш-») основа залишається без змін: тугий — тугіший (туго — тугіше), різкий — різкіший (різко — різкіше), сухий — сухіший (сухо — сухіше
· У другому випадку (з використанням суфікса «-ш-») основа прикметника може зазнавати певних змін:
- Суфікси «-к-», «-ок-», «-ек-» випадають: солодкий — солодший (солодко — солодше), короткий — коротший, широкий — ширший.
- Приголосні «г», «з», «ж» разом із суфіксом -ш- утворюють звукосполучення «-жч-». Існує сім таких прикметників і стільки ж прислівників: важкий — важчий (важко — важче), тяжкий — тяжчий (тяжко — тяжче), близький — ближчий (близько — ближче), низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий — дорожчий (дорого — дорожче). Ці зміни зберігаються і в похідних словах (дужчати, ближчати, подорожчання);
1. У двох прикметниках і двох прислівниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший (легко — легше), довгий — довший (довго — довше);
2. Приголосний «с» разом із суфіксом -ш- зливається в звук «-щ-». Таких прикметників і прислівників три: високий — вищий (високо — вище), товстий — товщий (товсто — товще), красивий — кращий (красиво — краще). Паралельно з формами товщий, товще існують товстіший, товстіше. Звук «щ» зберігається і в похідних словах (покращити, потовщення);
3. Приголосні «т», «д» перед «-ш-» вимовляються як «ч», «дж», але на письмі ця зміна не відбивається: короткий — коротший [корочший], багатий — багатший[багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший] (аналогічно й у прислівниках).
Основа прикметника і прислівника може залишатися без змін: м 'який —
м 'якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший.
Всі гравці стають у однієї умовної лінії (наприклад стіни) - дуже зручно, наприклад, було грати в альтанках в дитячому садку. Вибирається що водить. Він говорить:
Гуси-гуси
Команда відповідає:
Га-га-га
водящий:
Є хочете?
Команда:
Да-да-да
водящий:
Ну летите!
Команда:
Нам не можна.
Сірий вовк під горою,
Не пускає нас додому.
водящий:
Ну летите як хочете, тільки крила бережіть!
Після цього вся команда перебігає за другу умовну лінію (або до іншої стіни альтанки). Водящий намагається зловити (не засалівшійся, а саме схопити і утримати) якого-небудь гравця або навіть двох. Той, кого піймали, приєднується до водящему, і все повторюється спочатку, але ловлять уже два гравці решти. Гра продовжується до тих пір, поки неспійманих не залишиться один "гусак" - цей гравець і вважається виграв.