Навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. Скоро Великдень. Останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. Свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. Спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.
Той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. Будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. А вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. Ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. Ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. Мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.
От типічно, вона захотіла багатства. Приказала вона йому займатись мілкою грабіжкою, та сказала, що якщо він не захоче - вона його залякає до смерті!
нічого не залишилось хлопцю, почав він грабувати всіх людей, які були трохи неуважні, та залишали в небезпеці свої сумки\пакети.
От пройшов один місяць, другий. А хлопець був такий, в достатку , середнячок.
Тіні це набридло, тому вона наказала йому пограбувати банк! ну от, знову хлопчина відмовити не зміг. Вдвох, вони склали ідеальний план пограбування. Такий ідеальний, що до нього придертися неможливо було! Короче пограбував(деталі сама придумаєш:) хлопець залишився й далі нюньою та нічого не міг зробити. разом з тінню вони втекли кудись на далекі Гаваї))
Айм соррі, але ця казка закінчиться не перемогою добра:) вони втекли і жили щасливими, а тінь хлопця до кінця життя замучала, як і совість. Усьо. Май фентезі закінчилось).