Навколо Барвінку стало чистіше. Однак проблему тільки прибиранням не вирішити. Нещодавно переглянув мультфільм "Валлі". У ньому показано нашу планету, як величезний смітник, що прибирається роботом. Людство залишило Землю, бо на ній стало неможливо жити. Казка... Але багато казок нашого дитинства вже давно стали реальними. Прогрес рухає людство, а людство стимулює прогрес. Та в гонитві за кращим, зручнішим, комфортнішим життям ми не звертаємо уваги на навколишнє. Вирубуються ліси, забруднюються моря, океани. Повітря і вода, які ми споживаємо, вже не настільки чисті як 100-200 років тому. Зникають цілі види рослин і тварин. Ми про це знаємо, ми про це говоримо. І ми далі продовжуємо нищити природу! Та досить пафосу. Вже липень – і жителі Нового Роздолу, хто ще не був у відпустці, вирішують, як і де їм провести тих кілька очікуваних вихідних днів. Багаті поїдуть в Єгипет чи Туреччину, трішки бідніші - в Крим. А пересічний міщанин має невеликий вибір - Байкал, Заріччя, до родичів у село і, нарешті, Барвінок. Останній є найтрадиційнішим місцем відпочинку новороздільчан. А напис "Купатися заборонено! - технічна вода" мало кого стримує від плавання. Та й на сміття, що плаває у воді, ми вже звикли дивитися як на необхідний атрибут відпочинку. А скіільки його на берегах озера!... "Після нас - хоч потоп!" Нещодавно з ініціативи відділу з питань гуманітарної політики Новороздільської міської ради було проведено прибирання на озері Барвінок. Бажаючих до було багато, а прийшли лише представники двох молодіжних організацій міста - "Молодого Народного Руху "(Тарас Шаран, Ліля Краївська, Мар’ян Мартиненко, Антон Лучак. Володя Турчин) та "Українська молодь Христові" (Василь Василишин, Роман Штігер) і, звичайно ж, працівники цього відділу О.Єсауленко та С.Шиманська. Та справа не в тому, що ми поприбирали і Барвінок став трошки чистішим. Справа в іншому – сміття має властивість знову з’являтися. І з початком відпочинкового сезону його зазвичай більшає. „Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!” А кому хочеться з Барвінку після купання, шашличка і т.д. нести пакети сміття аж у Новий Розділ, коли поряд стільки кущів? Хоча потрібно сказати, що прийшовши на озеро, ми також застали при вході велику купу сміття в одному місці. Як би там не було, але свідомі відпочивальники у нас є. Вони б і раді були кинути сміття у якусь ємність, та її немає. Тож чи не пора вже НАРЕШТІ й міській владі поставити на Барвінку декілька сміттєвих контейнерів і регулярно з них вивозити. Бо прибиранням проблеми не вирішити. А якщо вже думати, що їх вкрадуть – то прикуйте ланцюгами чи щось подібне. І накінець. Велике людське ДЯКУЮ усім, хто прийшов прибирати! А ще тим, хто не смітить, тобто робить це життя хоч трішки чистішим.
Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
Сьогодні відбудеться прем`єра нового сезону мого улюбленого серіалу. Для прискорення вибору телевізора ми скористалися до менеджера магазину. Я люблю гратися на комп`ютері. Після вистави всі закричали бравісимо. Мій дім розташований біля ательє. Для оздоблення місцеваго порку відпочинку найняли відомого дизайнера.Фюзеляж літака нахилений праворуч. Між двома коржами знаходиться желе. Моє хоббі - вишивати. На друге мама приготувала жульєн. Моя улюблена співачка разпочинає кругосвітнє турне. У мене взяли інтервю. Міссурі — притока річки Міссісіпі, що протікає територією США. У програмі оновлена експозиція виставки «Скарб Тибету». Під впливом науково-технічного прогресу професія касира зазнала значних змін.
Навколо Барвінку стало чистіше. Однак проблему тільки прибиранням не вирішити. Нещодавно переглянув мультфільм "Валлі". У ньому показано нашу планету, як величезний смітник, що прибирається роботом. Людство залишило Землю, бо на ній стало неможливо жити. Казка... Але багато казок нашого дитинства вже давно стали реальними.
Прогрес рухає людство, а людство стимулює прогрес. Та в гонитві за кращим, зручнішим, комфортнішим життям ми не звертаємо уваги на навколишнє. Вирубуються ліси, забруднюються моря, океани. Повітря і вода, які ми споживаємо, вже не настільки чисті як 100-200 років тому. Зникають цілі види рослин і тварин. Ми про це знаємо, ми про це говоримо. І ми далі продовжуємо нищити природу!
Та досить пафосу. Вже липень – і жителі Нового Роздолу, хто ще не був у відпустці, вирішують, як і де їм провести тих кілька очікуваних вихідних днів. Багаті поїдуть в Єгипет чи Туреччину, трішки бідніші - в Крим. А пересічний міщанин має невеликий вибір - Байкал, Заріччя, до родичів у село і, нарешті, Барвінок. Останній є найтрадиційнішим місцем відпочинку новороздільчан. А напис "Купатися заборонено! - технічна вода" мало кого стримує від плавання. Та й на сміття, що плаває у воді, ми вже звикли дивитися як на необхідний атрибут відпочинку. А скіільки його на берегах озера!... "Після нас - хоч потоп!"
Нещодавно з ініціативи відділу з питань гуманітарної політики Новороздільської міської ради було проведено прибирання на озері Барвінок. Бажаючих до було багато, а прийшли лише представники двох молодіжних організацій міста - "Молодого Народного Руху "(Тарас Шаран, Ліля Краївська, Мар’ян Мартиненко, Антон Лучак. Володя Турчин) та "Українська молодь Христові" (Василь Василишин, Роман Штігер) і, звичайно ж, працівники цього відділу О.Єсауленко та С.Шиманська. Та справа не в тому, що ми поприбирали і Барвінок став трошки чистішим. Справа в іншому – сміття має властивість знову з’являтися. І з початком відпочинкового сезону його зазвичай більшає.
„Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!” А кому хочеться з Барвінку після купання, шашличка і т.д. нести пакети сміття аж у Новий Розділ, коли поряд стільки кущів? Хоча потрібно сказати, що прийшовши на озеро, ми також застали при вході велику купу сміття в одному місці. Як би там не було, але свідомі відпочивальники у нас є. Вони б і раді були кинути сміття у якусь ємність, та її немає. Тож чи не пора вже НАРЕШТІ й міській владі поставити на Барвінку декілька сміттєвих контейнерів і регулярно з них вивозити. Бо прибиранням проблеми не вирішити. А якщо вже думати, що їх вкрадуть – то прикуйте ланцюгами чи щось подібне.
І накінець. Велике людське ДЯКУЮ усім, хто прийшов прибирати! А ще тим, хто не смітить, тобто робить це життя хоч трішки чистішим.