-Привіт!
-Привіт! Ти що знову всі вихідні провів за комп'ютером?
-Ну, як сказати... Я побачив у рекламі нову гру і захопився нею.
-А я на вихідних гуляв по лісу. Повір це набагато краще ніж Ігра
-Невже, і що у лісі є такого чого немає у ігри?
-Краса природи, живий світ. Це тобі не дерева у майнкрафті. Можливо для тебе ліс звучить не дуже, але скільки у ньому краси.
-Комп'ютерна гра це тобі не ліс.
-І чим вона така корисна?
-Емм. У ній можна знаходити нові знайомства
-А ти знаєш, що спілкування в інтернеті з незнайомцями небезпечне?
-Ну добре.
-Я думаю ти розумієш, що краще прогулятися в лісі, чим сидіти за комп'ютерною грою.
-ага
-Ну тоді можемо якось разом погуляти в лісі
-Звісно.
-До зустрічі
-Бувай
ответ:Коли я вперше почула її пісні, то одразу закохалася в них. І коли мені, ще школярці тоді, сказали, що співає американка – я не повірила. Вслухалася в її тонкий, чистий та прозорий голос, і лише легкий акцент видавав закордонну співачку. Творчість Квітки не перестає дивувати мене й сьогодні, кожного разу я відкриваю її по-новому, а її пісня надихає. У ній все – ліричність та емоційність, глибина і проникливість, життєва мудрість, якась первісна гармонія і спокій. Тут немає пафосу і позірної риторичності. Її голос звучить плавно, без напруги і надмірності, але в ньому повно життєвої сили і крику душі. А коли слухаєш її пісні, то завжди відпочиваєш і наповнюєшся почуттям любові й… туги, немов наслідуючи символічні слова пісні «Два кольори», де любов і журба завжди поряд. Навіть весела пісня у неї звучить тужливо-сумно. У цих піснях – вся Квітка Цісик, емоційна, сильна, вольова. Ця сила духу передається всім, і її голос неможливо не слухати. Якась космічна скорбота і туга, яка так властива українському народу, розлита у її піснях.
Объяснение:
