Прочитайте, визначте вид підрядних речень, поставивши запитання від головної частини до підрялиої;
підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони
приєднуються до головних частини.
9. Брат мій узявся рвати вишні завзято, щоб якось
упоратися зі
нормою раніше мене (В. Логв.). 10. Оскільки він добре знав
місцевість, командир групи полковник Перепьолкін послав його з трьома
солдатами в село, щоб роздобув якихось продуктів (І. Ц.) 11.Щасливий
той, кому пером дано небачене у звичному відкрити (Забаш.). 12.
Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що
аж темно під ним (М. Коц.). 13. Там, на Україні, де долинами тихо тече
Рось, стоїть велике містечко Богуслав (Н.-Л.). 14. Піч, певне, вже добре
нагнітилась, бо мати позгортала вугляки та жар із черені до самих
челюстей (Є. Гуц.). 15. Природно і невимушено допомагала вона свекрусі
та братовій готувати обід, підмітала хату, спробувала навіть для цікавості
вкопати картоплі та принести води, хоч нові родичі непомітно та
делікатно відтісняли її від усієї тієї роботи (В. Коз.).
Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну.
В одному селі ( а скільки таких сіл на широкій Україні ) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії.
Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згорище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. А ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом.