Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
На мою думку, на уроці треба бути максимально уважним. Бо все треба запам'ятовувати , щоб бути грамотним . Для того щоб все запам'ятати, потрібно почути і зрозуміти . На уроці потрібно сидіти тихо і спокійно , щоб все почути, подумати і постаратися запам'ятати . Також на уроці потрібно бути уважним щоб не допустити помилку , наприклад в написанні слів , пропозицій, тексту або ж просто слів учителя .Увага , присутня на уроці , до в майбутньому . Коли учень уважно слухає розповідь вчителя , він більше запам'ятовує матеріал
