1. Укажіть правильне твердження.(0,5б)
Б. Узагальнююче слово може знаходитися перед однорідними членами речення і після них.
2. Укажіть речення з однорідними членами.(0,5б)
Б. Шептало перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь.
3. Укажіть правильний варіант характеристики зв’язку між однорідними членами. (0,5б)
Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочарями та будяками.
В. змішаний
4. Укажіть речення, що містить кілька рядів однорідних членів речення. (0,5б)
Б. Жеребець пирхнув, хвицьнув копитами землю і звично, радо понісся скоком по колу.
5. Укажіть речення з однорідними присудками.(0,5б)
А. Тигристе кошеня випірнуло з щілини в паркані, примружилося, згорнулося пухнастим клубком.
6. Укажіть речення, в якому однорідні члени поєднуються протиставними сполучниками.(0,5б)
Б. У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів найяскравіше.
7. Укажіть речення, у якому перед узагальнювальним словом ставиться тире (розділові знаки пропущено) (1б)
В. Гомін різноплемінних мов калейдоскоп облич паркий подих тропіків і гул Атлантики - все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег.
8. Укажіть речення з однорідними означеннями (окремі розділові знаки пропущено) (1б)
В. День був літній, спекотний.
9. Укажіть речення з неоднорідними означеннями ( окремі розділові знаки пропущено) (1б)
Б. Коло хат зеленіють густі старі садки.
10. Виконайте синтаксичний розбір запропонованого речення.(1,5б)
На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки, аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати. - Речення складне, складнопідрядне, з сполучниковим зв"язком. Головна частина: На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки; підрядна частина: аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати.
На (прийм.) скаженій (прикм.,означ.) швидкості (імен., додат.) мотоцикл (імен., підм.) перескакує (дієсл., прис.) солончаки (імен., додат.) та (спол.) видолинки (імен., додат.), аж поки (спол.), спинившись (дієприсл., обстав.) серед (прийм.) зарослих (прикм., означ.) молочарями (імен., додат.) та (спол.) будяками (імен., додат.) піщаних (рикм., означ.) кучугур (імен., додат.), починає (дієсл., прис.) там (займ.) чхати (дієсл., присуд.), кашляти (дієсл., присуд.) , буксувати (дієсл., присуд.).
11.Розставте, пропущені розділові знаки в запропонованих реченнях. (1,5б)
А джерельця-ключі живуть, виструмовують всюди: чи з тріщини берега, чи з-під кореня, а то й просто - тільки гребни рукою. Бездонне небо, місяць, повний і рожевий у променях невидимого сонця, озеро, сонне, повите ранковим туманом, пташиний щебет, вологий холодок - все те непомітно перекинуло мене в інший світ, у світ мого дитинства. Одразу ж за вибалками на пагорбі починалося якесь містечко: чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках.
12. Напишіть міні-твір на одну із запропонованих тем «Священнодійство обрядів», «Зустріч весни», «Світле свято Великоднє», використовуючи речення із однорідними членами речення, з’єднані різними видами зв’язку та у супроводі узагальнювальних слів.
Закінчилася нарешті довга холодна зима. Враз на землі запанувала, як хазяйка, весела та вправна весна. Випустила вона з-під снігу квапливі струмки. Весело задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало все: землю, квіти, дерева яскравими кольорами. Мене поцілував теплий промінь, і моє обличчя прикрасили руді веснянки.
складносурядні речення зі сполучниками:
єднальними (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно): і, й, та (в значенні і), ні-ні, ані-ані.
протиставними (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше): а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.
розділовими (означають одне явище, яке протиставляється іншому): або, чи, хоч, то то, чи чи, хоч хоч, або або.
прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. кома перед сполучниками і або та (в значенні і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень: за селом знов шелестіли хліба й пахло полином (а. головко). вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.
якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.
складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.
складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.
головним називається незалежне, пояснюване речення, а підрядним — залежне, пояснююче. підрядне речення відповідає на питання.
святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (о. гончар). головне речення — святковим здається вечір, підрядне — коли тобі добре попрацювалося вдень. підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання за якої умови?
види підрядних речень
підрядне речення поєднується з головним такими способами:
1. сполучниками підрядності: що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін.
як добре знати, що тебе веде твій власний (л. первомайський). якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (о. довженко). сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (і. нечуй-левицький). сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.
2. сполучними словами, якими є відносні займенники хто, що, який, чий, котрий у всіх відмінках та прислівниками де, коли, куди, звідки, як та ін.
там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (м. коцюбинський). як парость виноградної лози, плекайте мову (м. рильський).
сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово де — обставина місця; у другому як — обставина способу дії).
головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:
тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (леся українка). тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (м. рильський).
підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.
підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:
щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (і. цюпа). у села, де немає молоді, немає майбутнього (м. іщенко). поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (п. тичина).
