Стебла дерев спочатку мають будову, схожу з будовою трав’янистих дводольних рослин. До кінця першого року життя вони мають у середній частині серцевину і назовні від неї один шар деревини, пронизаний серцевинними променями. Навколо деревини розташовується камбіальні кільце, оточене клітинами кори. До складу кори входять сітовідние трубки лубу — провідники органічних речовин, а між ними знаходяться міцних луб’яних волокон. Крім того, у складі кори є багато клітин запасающей основної тканини. Під шкіркою, що покриває кору, в середині літа першого року життя виникає пробкова тканина, яка в наступні роки сильно розростається, а шкірка поступово відмирає. Великої шкоди молодим деревам завдають гризуни (миші, зайці), а іноді й кози, об’їдають молоду кору аж до самої деревини; знищуючи лубову частина кори і камбій, вони гублять дерева, оскільки органічні речовини не можуть доставлятися до коріння, а нові клітини без камбію не виникають. Необхідно вести боротьбу з подібними шкідниками молодих посадок і сіянців дерев. Протягом зими камбій в стеблах знаходиться в стані відносного спокою, але з першими теплими днями, при початку сніготанення, клітини його приходять в діяльний стан і починають ділитися. З продуктів поділу, відкладених всередину стебла, виникає другий річний шар деревини, а з клітин, відкладених назовні стебла, виникають нові сітовідние трубки та інші клітини лубу і основної тканини кори.
Объяснение:
http://roslunu.com.ua/b/664/
Нам треба писати твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. Потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. Згадайте краще таких героїв, як Іван Підкова, Са-мійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Так, це були гетьмани, які дуже любили Україну і йшли заради неї на подвиги. Зауважую, не заради слави та почестей, а заради щастя й волі рідної землі. Отже, подвиги ніколи не робляться заради того, щоб героєві потім співали діфірамби та надівали лаврові вінки. Людина не може ніколи передбачити, що ось зараз вона здійснить подвиг. Вона діє, не розмірковуючи, якщо вже так склалися обставини. Бо якщо вона стала про це думати, хтось би випередив її і зробив, за його розумінням, добре діло. Чи думали колись запорозькі козаки, що їхні дії будуть розцінені як подвиг, що про них співатиме пісні український народ, і ці пісні будуть передаватися з покоління в покоління? Ні, вони просто боронили свою землю від загарбників, бо любили її. І коли хтось з них гинув, двоє ставало на його місце, щоб продовжувати його справу. Оце справжній подвиг.
Я так розумію це прислів'я: Птах цінує своє гніздо, оскільки він його сам зробив. Кожній людині мила своя сторона. На рідній землі людина почувається господарем. Тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. На чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. Там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. Їй не вистачає тепла рідного дому, друзів.
Лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі. Любіть свій рідний край,свою землю!