Кожен із нас колись виросте, поїде в пошуках власної долі. Та, на мою думку, ми завжди будемо сумувати за рідним краєм, отою червонолицею калиною, що росте біля вікна, за рідним словом та то, хто подарував нам все це, - мамою. Її ніжні рученята з самого дитинства випещували нас. Саме ними вона після важкої роботи готувала нам обід, вечерю. Ми йшли в перший клас, держучи мамину руку. Саме вони супроводжують нас протягом всього життя, дають наснаги й сили йти далі. Матусю, дякую тобі за все. Я люблю тебе.
З бібліотекарем
- добрий день, а у вас є книга про шкільне життя ( можно свою книгу)
- так є, тільки щоб отримати цю книгу треба ваш підпис, у вас є свій підпис?
- так є, ось
- тоді беріть, ось тут поставте свій підпис і все!
- ось і все, дякую, до побачення!
- до побачення