Объяснение:
Наприкінці зими люди чекають на весну з нетерпінням. Всі вже скучили за теплом. І ось березневого дня визирнеш у вікно - і побачиш яскраво-блакитне небо. Вийдеш на вулицю, вдихнеш свіже повітря - і відчуєш, що насправді пахне весною. Аромат весни - неповторний. Весна пахне вологою землею, перепрілим листям і ще чимось невловимим. Мабуть, це й є передчуття весни - зеленої трави, весняних квітів та першого молоденького листячка на деревах та кущах. Перший по-справжньому весняний день запам'ятовується надовго.
«Сім’я» – це слово ми чуємо щодня, з самого раннього дитинства. Більшості дітей пощастило народитися саме в сім’ї, де є мама і тато. Хтось виховувався лише з одним батьком – мамою чи татом, у «неповній» сім’ї. Хтось з дітей, на жаль, сім’ї був позбавлений повністю, батьків йому замінили вихователі та нянечки дитячого будинку.
Чому відбувається так, що діти виявляються кинутими власними батьками? Чому дуже часті розлучення між молодими людьми? Чому слово «сім’я» не має в сучасному суспільстві великої значимості, цінності? Люди настільки забули про те, що вони можуть бути дітьми і батьками, про те, що потрібно продовжувати людський рід, що це стало державною, загальнонаціональною проблемою.
Що ж позначає це поняття – «сім’я»? У тлумачному словнику ми знаходимо визначення: «Сім’я: група близьких родичів, що живуть разом». Крім того, там є ще й таке визначення: «об’єднання людей, згуртованих спільними інтересами». Отже, «сім’я» – це близькі родичі, які живуть разом і яких об’єднують спільні інтереси. Які це інтереси? Тільки лише матеріальні? Я думаю, що ні. Вірніше, в першу чергу, не так, якщо мова йде про справжню сім’ю.
У «справжньої» сім’ї самим головним об’єднуючим початком є любов, любов людей один до одного. А якщо люди люблять один одного, то вони приймають своїх родичів такими, які вони є, приймають і бажають їм добра. У справжній сім’ї завжди приймуть і вислухають, завжди пробачать і спробують збагнути.
М.-Привіт,Олеся!Як справи?
О.-Привіт,Маш.Все добре,а в тебе?
М.-Зрозуміло...У мене теж все супер!А ти куди поспішаєш?
О.-Я?
М.-Так,ти.
О.-Я на кінний спорт йду,а що?
М.-Ні чего.Это виходить тобі спорт школі,так?
О.-Да.А тобі теж?
М.-Неа.Пока тоді.
О.-Сумно...Ну,ладно.Пока-поки!