1. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпальомкає перепелиця. 2. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. 3. Торік Харитя була ще маленька, маленькими рученятами вона не могла вдержати серпа, а тепер вже виросла, набралася сили, і руки побільшали. 4. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна батькова хата. 5. Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям.
Нещодавно я прочитала книжку В. Нестайка "В країні сонячних зайчиків". Мені ця книжка дуже сподобалась. В ній розповідається про чарівну країну Сонячних зайчиків. Це гарна країна. В ній живуть Сонячні зайчики, які допомагають людям. Також в цій книжці розповідається про хлопчика Веснянку і його незвичайні пригоди. Цей хлопчик, за до Сонячних і Місячних зайчиків,звільнив свою країну Ластовинію від хуліганців і жахливого пана Морока. І в країні Ластовинії всі жили щасливо.
Нещодавно я прочитала книжку В. Нестайка "В країні сонячних зайчиків". Мені ця книга дуже сподобалась. В ній розповідається про чарівну країну Сонячних зайчиків. Це дуже гарна країна. В ній живуть Сонячні зайчики, які допомагають людям. Також в цій книжці розповідається про хлопчика Веснянку і його незвичайні пригоди. Цей хлопчик, за до Сонячних і Місячних зайчиків,звільнив свою країну Ластовинію від хуліганців і жахливого пана Морока. І в країні Ластовинії всі жили щасливо.
2. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг.
3. Торік Харитя була ще маленька, маленькими рученятами вона не могла вдержати серпа, а тепер вже виросла, набралася сили, і руки побільшали.
4. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна батькова хата.
5. Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям.