Солодкий еліксир
Заблищить сонце, з'явиться первоцвіт і дзижчать благовісно
бджілки-трудівниці в повітрі, віщують весну. За всю історію існування
людства ця маленька комаха дала стільки золотистого солодкого сонця,
зберегла стільки сили, здоров'я, навіть життя що, мабуть, заслужила
на людську вдячність, увагу й турботу про себе.
Творення меду ___ складна й не солодка праця. Цей унікальний
продукт є однією з найскладніших природних речовин. Він має в собі
близько сотні елементів, потрібних людському організмові.За своїм
складом мед схожий на кров людини.
Солодкий еліксир вивчали Аристотель, Піфагор, оспівували в поезії
Гомер, Вергілій. Наш перший літописець Нестор зазначав___ що у Х
столітті промисел цей процвітав у Київській Русі.
Нині в багатьох країнах лікування продуктами бджільництва набуло
масового поширення ___ адже воно безболісне, апробоване тисячоліттями,
не потребує в ликих затрата або складної апаратури.
ответ:
я з нетерпінням чекав літні канікули, та от нарешті вони настали. в середині літа ми з батьками планували відвідати море в місті одесі.
на початку літа я гуляв у дворі. ми з друзями весело проводили час, граючи в рухливі ігри: волейбол, баскетбол і футбол. вечорами я із задоволенням дивився цікаві фільми та читав книги.
у липні ми зібралися до моря. коли приїхали до одеси, оселилися в заброньованому готелі. розклавши речі, відразу ж вирішили відвідати міський пляж, який знаходився зовсім недалеко. але нам завадив дощ. раптово почалася сильна злива. перечекавши її в готелі, ми знову пішли до моря. на наш подив, пляж був майже безлюдним. після дощу люди не стали повертатися.
вода була тепла й ласкава, майже без хвиль. так було приємно після довгої дороги зануритися в море! цей пляж привабливий тим, що він піщаний, і біля берега неглибоко. потрібно дуже далеко йти, щоб досягти глибини. ми довго плавали та засмагали на сонечку. після дощу воно не було гарячим, тому ми не боялися обгоріти.
ми намагалися відвідувати пляж майже кожен день. мої літні канікули на морі були незабутніми!
Я дійшов до наметового містечка,яке розгорнулося серед високих гір,де оселилися кілька самотній людей,які тихо споживали після напруженого дня,коли вже було темно.
Вночі Андрій довго не міг заснути,бо йому марилися жахливі речі,бо в хаті відбувався запах холодної п'яти,бо щохвилини чув я шепіт,шум та галас,який долинав з сусідньої кімнати.