Сьогодні найважливіший день у моєму життя.Я перейшла у п"ятий клас.Це моя перша сходинка до дорослого та цікавого майбутнього.У нас стало більше предметів.Особливо мене зацікавила історія України.Дуже цікаво слухати нову вчительку.Ше мені подобається математика.В ній багато різних задач і прикладів,над якими треба добре подумати,щоб написати правильне рішення.Ще у нас новий класний керівник,яки теж розказує нам нові історії з нашого дорослого життя.Мені подобається вчитись у п"ятому класі.Я піднімаюсь догори по шкільному дереву навчання.
Що може бути чарівнішим за прекрасну українську мову?ЇЇ чарівна ріка слів,море мелодійних пісень.Це просто казка,яка ллється із вуст,коли ти говориш українською!Мелодійна,чарівна,солов"їна-усе це про неї.Наші пращури полягали в землю,щоб ми знали,що таке рідне слово,рідна мова.Вона,як парость виноградної лози,що тягнеться до ніжного сонечка,яке її зігріває і допомагає зростати.так і мова-їїнеможливо не любити і не шанувати.Адже кожен українець,це маленьке зернятко у великій зв"язці колосів пшениці!Я кохаю свою мову!Я люблюУкраїну!
Кінець листопада , вітер зриває останнє листя з дерев по небу швидко , торкаючись криш домівок пливуть хмари. Ось ось піде дощ. Той осінній вже не теплий дощик. Як приємно у цей час гати за ним з вікна. Дивитись як він капає на землю і утворює калюжі. Стікаючи з дахів утворює струмки які на дорогах перетворюються на маленькі річки. Природа мабуть вмивається перед довгим сном зими. Все коротші дні. Сонце зрідка виглядає через величезні дощові хмари.Воно вже не гріє. Природа засинає.