Мені здається , що не має читкого визначення зради. Коли від нас відвертається чужа людина у біді,, то , здається , це нікого не дивує. Але коли рідна сміється над кепкуваннями інших в нашу адресу, то це , мабуть, вже поряд зі зрадою. Чому? Ніхто не очікує від стороннього розуміння, підтримки або до бо "кожний сам за себе". Але від тих, кого ми підримували, розуміли, втішали та ,не шкодуючи часу, допомагали,то, мабуть, маємо право на віддяку. А наші сподівання не виправдалися. Здається, що сама надія тоне разом з нашим настроєм та силами в проблемі. Зрадник ніби став суперником, і у стані ворогів побільшало. Тому , гадаю, зрада - стан душі зрадженного, коли його сподівання були зруйновані словом чи ділом людини, яку він вважав своїм помічником . Єдиними ліками від зради, гадаю, може бути лише повага до інших та самого себе. Тоді не буде болю від зраджених сподівань, бо всі уроки життя потрібні й здаланні, і у кожнох людини вони свої. Комусь треба пройти черех чужу зраду, а хтось повинен сам зрадити, щоб зрозуміти свій рівень розвитку душі. Ми все здатні подолати! Навіть зраду!
Одного недільного ранку до мене підійшов загадковий дідусь і таємниче спитав: -Хлопче, ти не знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека? -Не знаю, та й навіть не чув про таку. А що там зберігають? – відповів я. -У давно минулі часи, коли Україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. Але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. Добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих. -Дуже цікаво, дідусю. Я ніколи про таке не чув. Але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я. -Мабуть, що ти правий. Але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов. Завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в Україні існували таємничі бібліотеки.
Метелика пропоную описати у такий б: Метелик – це маленька комаха. Вона має великі та пружні крильця, забарвлені у різні кольори. Улітку можна зустріти червоних, жовтих, голубих метеликів. Найчастіше зустрічаються різнокольорові. Метелика мають чорні вуса, багато очей, які допомагають йому сприймати навколишній світ. Цікавою є історія народження метеликів. Спочатку вони народжуються гусеницями. А згодом перетворюються на гарних та граціозних метеликів. Я дуже люблю гати за метеликами. Особливо влітку у садочку, коли вони літають одразу по кілька пар. Або коли метелик сідає на квіточку, рівненько розправляючи свої чарівні крила. Тоді я простягаю свої руки і за метелика сісти на мої руки. Проте варто це зробити, як метелик вже махає крильцями назустріч небу.
Твір про бджіл можна написати так: Більшість людей стверджують, що бджоли – корисні комахи. Але чи насправді це так? Я вважаю, що мед – головне багатство бджіл. Саме завдяки цій цілющій речовині бджілок вважають надзвичайно корисними. Як же бджоли отримують мед? Спочатку вони збирають нектар з квіточок. Потім видаляють з нього зайву вологу і починають «пережовувати» його. Згодом комахи виносять мед у стільники. Це дуже важка праця для таких маленьких комах. Невже бджоли корисні лише завдяки меду? Це не так. Адже вони мають ще й сою отруту. Вона використовуються у медичних цілях і допомагає людям у боротьбі з різними хворобами. Окрім цього бджоли вироблюють прополіс. Це також досить цілющий засіб. Отже, бджоли – дуже корисні комахи. Вона здатні трудитися впродовж багатьох днів заради цілющих дарів. А потім діляться цими дарами із людьми.
Чому? Ніхто не очікує від стороннього розуміння, підтримки або до бо "кожний сам за себе". Але від тих, кого ми підримували, розуміли, втішали та ,не шкодуючи часу, допомагали,то, мабуть, маємо право на віддяку. А наші сподівання не виправдалися. Здається, що сама надія тоне разом з нашим настроєм та силами в проблемі. Зрадник ніби став суперником, і у стані ворогів побільшало.
Тому , гадаю, зрада - стан душі зрадженного, коли його сподівання були зруйновані словом чи ділом людини, яку він вважав своїм помічником .
Єдиними ліками від зради, гадаю, може бути лише повага до інших та самого себе. Тоді не буде болю від зраджених сподівань, бо всі уроки життя потрібні й здаланні, і у кожнох людини вони свої. Комусь треба пройти черех чужу зраду, а хтось повинен сам зрадити, щоб зрозуміти свій рівень розвитку душі.
Ми все здатні подолати! Навіть зраду!