Нема просто слова. Воно або прокляття, або поздоровлення, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або лжа, або правда, або світ, або пітьма (Р. Гамзатов). Щось несказанно чарівне і зворушливе криється в природі, коли під місяцем бовваніють чи іскряться розмивчастим відливом чубаті полукіпки (М. Стельмах). Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (В. Сосюра) Якби ви знали, паничі, де люди плачуть, живучи, то ви б елегій не творили... (Т. Шевченко). Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків всередину лісу, проте віяло тут прохолодою. (О. Маковей).
Зачин: За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — Навчи нас, як вити гніздо. Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина: — Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. — І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. — Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє: — Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже: — Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
Потрібно відноситись до людини так, як ти хочеш, щоб вони відносились до тебе.Потрібно бути добрим і щедрим.Як у творі "Тореадори з Васюківки" Ява і Павлуша завжди робили все разом. Іноді вони сварилися, але це було ненадовго.Друзі помирилися і знов шукать нові пригоди.А у творі "Митькозавр із Юрківки"Митько і Сергій також друзі в них було багато веселих пригод.На мій погляд твір "Митькозавр із Юрківки" схожий на твір "Тореадори з Васюківки".Але наш клас читав ще один твір "Таємне товариство боягузів або засіб від переляку √9".У Клима не було багато друзів, але були вороги.Згодом Клим найшов собі друзів і в таємному товаристві.В нього також було багато веселих і небезпечних пригод .За цими творами можна сказати і висновок, що саме безссмерття і добро вічність і краса основа життя людини на землі.
Якби ви знали, паничі, де люди плачуть, живучи, то ви б елегій не творили... (Т. Шевченко). Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків всередину лісу, проте віяло тут прохолодою. (О. Маковей).