Я – українець, і дуже шаную народну творчість свого краю, зокрема, його пісні. Українські народні пісні піднімають чимало одвічних проблем. Вони оспівують неповторну красу нашої України, і можна сказати, що саме завдяки пісні нашу країну асоціюють з вербою та калиною. Наша пісня прославляє найкращі риси українського народу – його щедрість, гостинність, волелюбність, працьовитість, завзятість, любов до родини та своєї рідної землі. Також неможна не згадати і українські обрядові пісні – важливу частину нашого фольклору. Так, перед новорічними та різдвяними святами завжди виконувалися колядки та щедрівки, у яких добрим людям бажалися усілякі гаразди й хороший врожай, а восени землероби співали жниварські пісні, що пройняті гордістю трударів за результати своєї правці та любов’ю, вдячністю до рідної землі. Саме в цих напрочуд мелодійних піснях розкривається чарівна, чиста, ніжна душа українського народу.
Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. У повітрі повіяло прохолодою. За кілька хвилин перші краплі дощу вдарили об землю. Вони були величезні! Асфальт під ногами став схожим на тканину у горошок, проте ненадовго. Дощ посилився й швидко намочив все навкруги. Дощ зашелестів по листві дерев, по пелюстках квітів, забарабанив по дахах будинків, постукав у кожне вікно. Разом із дощем прийшли свіжість, чистота та оновлення, ніби він змив не лише багатотижневий пил з доріг, а й втому з людських душ.
Це моя вишнева Україна. У зірках, у вербах, у квітці, у пташині, в дитячій усмішці, в дівочих очах, у хвилях Дніпра, в ланах золотої пшениці.
Україна... В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і краса, і праця, і боротьба за волю, і воля, і боротьба за кращу долю.
Мужніми захисниками моєї землі були козаки. Згадаймо напади турків, татар, польської шляхти. І виникають в уяві образи Байди (Дмитро Вишневенький), Морозенка, Залізняка, Гонга, Наливайка. Від сили та відваги козацької не раз дрижав, стогнав, трясся Босфор, а в Скутарі хурдигу розбивали та кайдани ламали.
Славна ти, моя Україно, гетьманськими іменами. Високоосвічені мужі навої країни... Це і П. Сагайдачний, який не тільки боронив свою землю, а й дбав про освіту і культуру в Україні, заснував Києво-Могилянську академію. Вперше почав згуртовувати українців, щоб називатися народом, гетьман Богдан Хмельницький. У цьому його невмируща слава.
Я – українець, і дуже шаную народну творчість свого краю, зокрема, його пісні. Українські народні пісні піднімають чимало одвічних проблем. Вони оспівують неповторну красу нашої України, і можна сказати, що саме завдяки пісні нашу країну асоціюють з вербою та калиною. Наша пісня прославляє найкращі риси українського народу – його щедрість, гостинність, волелюбність, працьовитість, завзятість, любов до родини та своєї рідної землі. Також неможна не згадати і українські обрядові пісні – важливу частину нашого фольклору. Так, перед новорічними та різдвяними святами завжди виконувалися колядки та щедрівки, у яких добрим людям бажалися усілякі гаразди й хороший врожай, а восени землероби співали жниварські пісні, що пройняті гордістю трударів за результати своєї правці та любов’ю, вдячністю до рідної землі. Саме в цих напрочуд мелодійних піснях розкривається чарівна, чиста, ніжна душа українського народу.