У повісті «Химера лісового озера» автор змалював шукачів пригод, романтиків Митька та Сергія. Хлопці влітку зібралися до Митькової бабусі, щоб ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу. Та сталася подія, яка змінила всі плани цих допитливих хлопчаків. Вони почали готуватися до зустрічі з чудовиськом, що живе в озері. Хлопці сміливі, відважні, не кожен би залишився на ніч біля озера. Щоправда, їм теж було страшно, і вони не соромляться в цьому признатися: «Лізти хотів, але боявся — страх один», «І я боявся. Аж тремтів».
- Синку, сьогодня ти маєш до мені прибрати в квартирі - А що я маю зробити? _-Ти маєш поскладати свої речі у шафу, скласти іграшки в нішу під диваном і повитирати пил. - Матусю, це забагато для мене! - Любий, то ти вважаешь, що для мене прибрати всю хату то не забагато, а для тебе прибрати свої речі і витерити пил це багато? - Ну мамо! - Що? Що таке? - Давай я тільки пил повитираю. - Ні, ти зробиш все і ще квіти польєш! - Ну добре, добре, бо ще посуд скажеж помити! - Ось і домовились! До речі, стосовно посуду... - Мамо! - Гаразд, не треба. - Ну все, починаймо прибирання, бо я ще на вулиці хочу пограти. - А уроки коли робитимеш? - Ввечері. - Гаразд, ставаймо до роботи.
Текст-опис про океан з поданими словами пропоную скласти так: Океан - чари природи. Вабить океан своїми безмежними просторами усіх людей на Землі. Як голосно він клекоче та шумить. Ці звуки - музика океану. На піску видніються сліди різних представників живої природи. На хвильках катаються пташки. Хвиля піднімає своїх гостей та перекочує. Здається, що вода грається у квача. Ось одна хвиля наздоганяє іншу та зникає. Згодом з'являється ще одна. Біля океану панує атмосфера спокою та гармонії.
