Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки. Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року. Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене. Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти. Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку. По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури. По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки. Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.
Устное народное творчество — самый древний вид искусства. Большое место в нем занимают пословицы и поговорки. Наши предки хотели передать через них свои знания, опыт, чтобы мы стали добрыми, умными и справедливыми. Пословицу можно всегда объяснить и буквально, и символически. Так, например, пословица "Не все то золото, что блестит" означает, что не всякий блестящий предмет сделан из золота. Это — буквальный смысл пословицы. Символический ее смысл в том, что иногда то, что снаружи привлекательно, по внутреннему содержанию — совсем не ценно. Иногда видишь красивого, хорошо одетого и привлекательного человека, а узнаешь его по-ближе, он оказывается глупым или злым. А бывает и наоборот. Однажды мама дала мне почитать книгу своего детства — повесть В. Мелентьева «Обыкновеная Мемба», которая не привлекла меня ни своим внешним видом, ни названием. Но когда я начала ее читать, то не могла остановиться. Пословица "Не все то золото, что блестит" нам сделать правильный выбор в разных жизненных ситуациях, советует обращать внимание не на внешний вид, а на внутреннее содержание человека или предмета.
