Йодний дефіцит – проблема, знайома практично всім країнам світу. Для відновлення йоду в організмі й запобігання викликаних ним захворювань, впроваджуються постійно діючі програми на державному рівні: обов’язкове йодування солі й використання її не тільки в домашніх умовах, але й у харчовій промисловості. Крім цього, обов’язковим є проведення регулярних обстежень щитоподібної залози, для якої йод є основою синтезу гормонів, у свою чергу, без яких неможливе нормальне функціонування організму.За результатами досліджень, близько 38 мільйонів українців відчувають йодний дефіцит різного ступеня, а з 417 тисяч дітей, що щорічно народжуються, 341 тисяча мають уроджений йодний дефіцит. Тривалий час вважалося, що йодний дефіцит у нашій країні існує тільки в шести Західних. Зміни, які виникають в організмі людини в результаті дефіциту йоду, прийнято називати йододефіцитними захворюваннями. Саме йодування солі є основою масової профілактики у більш як 120 країнах світу. Головна перевага такої стратегії – забезпечення фізіологічною дозою йоду кожного індивідуума незалежно від його матеріального й соціального статусу, рівня утвору й усвідомлення проблеми.
Для меня свобода - это иметь возможность выражать себя. Возможность реализовать свои развивать их. Имея возможность каждый день узнавать что-то новое, полезное для меня, я совершенствуюсь. В этом и заключается моя свобода. Для меня свобода – понятие неопределенное. Потому что, для каждого она своя. К примеру, кто-то радуется тому, что он имеет свободу выбора, выбирает то, что ему нравится, и это ему достаточно. Для кого-то свобода – это независимость во всех направлениях, а для кого – радость, что просто живешь. Но есть одна общая черта свободы – счастье. Свобода вызывает у меня ассоциации с независимостью. Я всегда хотел зависеть только от себя. Принимать решения, которые считаю нужным, иметь финансовую стабильность, свобода слова, движений — все это для меня «свободное». Для каждого свобода своя.
(Немає такого так як аналіз - це запозичене слово)