Вот:
Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою.
Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою.
Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.
Він уважно слухав, посміхаючись час від часу.
Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів. В кривавих с ічах напомившись г ірко, на Хортицю вернулися козаки. (В. Бровченко) Дн істер тече, розштовхуючи гори. (В. Василашко) Р ічка плине, берег рвучи (Леся Укра їнка) Летить, напнувши ср ібн і паруси, на обр ії моя чарівна яхта. (Д. Луценко) Не раз я з кораблем на дно піду, шукаючи нової Атлантида. (Леся Українка)
Люблю слухати, як гудуть бджоли, і стежити за їхнім дивним, улагодженим життям, адже немає комахи, шляхетнішої за цю; шелестить біля мого куреня торочкаста трава, під цей тихий, лагідний супровід перо моє пише легко й вільно; в самому курені пахне медом і сухим зіллям: чебрецем, материнкою та рум'янком.
Коли ж приходив Онисько, чоловіки співали вдвох, виводячи чогось старовинного, що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах, завзяту різдвяну бійку посеред річки, дівочі сорочки, тісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком, та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою, що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки.
