Основний обов'язок Людини, на мою думку, - бути щасливим.
Якщо врахувати, що відповідно до тлумачних словників, слово "щастя" визначається, як почуття і стан повного, вищого задоволення, а задоволення - почуття задоволення, яке відчуває той, чиї бажання, прагнення задоволені, то неодмінною умовою для того, щоб вести мову про власне щастя, є наявність у Людини свободи.
Свобода ж для мене - це можливість приймати рішення про те, який результат Людина хоче отримати, визначення шляху досягнення цього, а також справжня реалізація та отримання цього результату, - без необхідності узгодження цього з ким би то не було ще.
Інакше кажучи, якщо у мене немає волі, якщо я перебуваю в залежності від чиїх би то не було інтересів і думок, то я не можу бути щасливим за визначенням, так як не маю можливості вибирати, якому власним бажанням присвячувати себе і свої зусилля.
І якщо це так, то, отже, для вирішення питання про реалізацію свого головного призначення - "Бути щасливим", необхідно до цього також вирішити питання про те, щоб бути вільним.
І якщо вирішення питання про свою свободу - це вирішення питання про свою згоду або не погодитися з тим, щоб в моєму житті відбувалися б певні події; і це питання власного вибору в конкретних умовах під впливом обставин, в тому числі що вимагають, часом, подолати страх і свій раніше негативний досвід, то питання про своє щастя - це вирішення питання проходження своїм бажанням, питання досягнення максимального задоволення від цього прямування, а також від його результатів.
Одного разу, йдучи до школи, я побачив на дорозі мобільний телефон. Від падіння він розлетівся на запчастини. Але я зміг його зібрати до купи, і переді мною стала інша задача: що з ним тепер робити ? Чи вчинити правильно й, можливо, нерозумно, чи зробити , як усі роблять ? Але чи можна перекричати голос сумління ?
Я вирішив телефон віддати черговим. Зробивши це, зрозумів, що вчинив вірно. Тепер моя совість спокійна.
Коли заняття скінчилися, на порозі школи я зустрів чергового, якому віддав свою знахідку. Він зупинив мене й розказав про те, що хазяін , точніше, хазяйка- маленька дівчинка- уся в сльозах бігала по всій школі, шукаючи свій телефон. Вона навіть не знала, що загубила його ще на вулиці.
Знову я впевнився, що робити гарні вчинки краще, ніж боротися зі своєю совістю чи самому отримувати подарунки. Можливо , колись й мені повернуть те, що я загублю й буду шукати.
море од.середн. хвилі мн. берег од. чол. пісок од. чол піна од. жін. 2)Море,Стемніло,дрібні,зливались,докупи,Підкрадались,падали,пісок,Розбивались,піну,Під,човно,Клекотіло,кипіло,шумувало