Відповідь:
1) Дiвчата бiгли не чуючи нiг. 2) Троянди, грiючись на сонцi нескупiм, нам серце радують вiдродженям своїм. 3) Щовечора зiрки в далекому просторi манливо миготять, хвилюючи серця. 4) І я, заплакавши, назад поїхав на чужину. 5) Спiвають iдучи дiвчата, а матерi вечерять ждуть. 6) А я стою, похилившись, думаю, гадаю. 7) На деяких возах сидiли або, обпершись, лежали чумаки. 8) Хлопець бiжить не озираючись. 9) Сонце, умившись дощами, весело усмiхалося з неба. 10) Не сиди склавши руки, то й не буде скуки.
троянди - множина, називний відмінок, у множині роду немає
на сонці - однина, місцевий відмінок, середній рід
серце - однина, знахідний відмінок, середній рід
відродженням - однина, орудний відмінок, середній рід
Одного світлого сонячного дня мої товариші та я відправились на прогулянку. Коли почало темніти, ми зрозуміли, що загубились. Батьків турбувати не хотілось, бо вони б почали нас лаяти. З цієї ситуації ми вирішили виходити самотужки.
Довго-довго ми блукали невідомими вулицями, питали у людей, як знайти нашу вулицю. Ми вже не сподівались на щастя, як до нас під'їхала автівка. Спочатку ми злякались, а потім побачили у водії батька нашого товариша Антона. Він нас довіз додому та навіть нічого не повідомив батькам. Ось така пригода сталась.
Додаток!!
Кого?Що? - знахідний відмінок