Кожне життя, а особливо життя дитни — це радість. Бо це нове життя, нові надії, нові посмішки, нові турботи.
Важливо нести цю радість і далі, у коллектив, у якому ми навчаемося, живемо, дорослішаемо.
Що стосується мене, перш за все я несу радість своїм батькам, вони раді, що я їх дитина, пестують мене та хвалять за те, що я дорослішаю, що даю їм надію на майбутне, за те, що я їх опора та захист у майбутньому.
Також, я хочу вірити, що особисто я несу радість до свого оточення, до друзів яких підтримую у тяжку хвилину, до друзів, яким не даю сумувати, до друзів з якими можу ділити усі радості, та незгоди, залишаючись таким же гарним товаришем.
Сподіваюсь, що у майбутному зможу радувати своїми досягненнями, не тільки сім'ю, а також усіх, що найменше у своїй країні.
Объяснение:
Тут 133 слова.
Объяснение:
Великдень — одне з найулюбленіших свят у моїй родині. Зазвичай ми починаємо готуватися до його святкування заздалегідь, десь за тиждень до його настання.
Напередодні свята ми завжди робимо прибирання в будинку. Миємо вікна після зими, витираємо пил на шафах, викидаємо непотрібні речі.
Після прибирання ми починаємо приготування до святкового столу. Моя мама завжди пече святкові паски. Ці паски виходять у неї дуже ніжними, смачними та повітряними. Я теж беру участь у приготуванні пасок. В мої обов’язки входить підготовка паперу для випічки. Мені необхідно нарізати її за розмірами банок, в яких будуть випікатися паски. Також мені необхідно підготувати родзинки та цукати. У родзинок необхідно обірвати хвостики й промити їх водою.
Прикрасою святкового столу є фарбовані яйця. Як варіант, замість фарби можна наносити на них різнокольорові наліпки.
Оскільки Великдень знаменує собою закінчення Великого посту, мама завжди готує на це свято м’ясні страви.
Всі члени нашої родини збираються за столом і починають святкувати після спільного відвідування церкви.
