Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.
Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.
Варіант 2
Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.
Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.
Варіант 3
Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.
Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.
Варіант 4
Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.
Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.
Варіант 5
Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.
Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.
Варіант 6
Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.
Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.
1. Його слуги хмари, гори-темниці закривають тебе від мене. Ми наближались до заклятого місця, відкритої галявини, при вході до яру. Нечуй-Левицький, один із найвидатніших прозаїків-класиків, у своїх критичних висловах закликав наслідувати мову "сільської баби", але у власній творчості цього майже не робив. Мені наснився жовтень, золота пора. (слова, виділені комами, підкресли, то і є прикладки).
2. "Тікай, Марічко,...не бійся душко...твій ворог танцює!", - співала флояра. "Се він про Марічку", -з ляком подумав Іван. - "Ось чого вона зникла". Палагна сердито обізвалася до мольфара: "Чого вилупив баньки? Не видів?" "Що ж, іди, Іванку, -покірно обзивалася Марічка. -Така нам доля судилася..." "Бувай здорова, Ковальова!" -щипав її Іван і пускавсь доганяти. 3. Слово може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Усе на світі неземними узами -чебрець і сніг, журавку і печаль- єднає мудро благовісна музика. Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні. Тієї осені не було нам спочинку ні вдень ні вночі. Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди, і творимо життя незборне молоде. Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері, і не знаю краю своєї любові. 4. Запізнитися через хуртовину Звернутися щодо відпустки Проводити відповідно до наказу Працювати близько години о сьомій двадцять За десять восьма Без п'ятнадцяти восьма 5 А Сік [с'ік], гіСть,[г'ic'т'], пороСятко, [порос'атко],зуСтріч[зустр'і ч], Б стеЖці, [стешц проз"ба], Зілля, [з"іл:а],памороЗь[паморос"], В тИповий,[тиеповией], вИпадок,[випадок], зИма,[зиема], лИце[лиеце], Г вишеНьці,[вишеин"ц"і], красуНчик, [красун"чик],няНька, [н"ан"ка],Ніс[н"іс], Д беЗжальний,[беиж:ал"нией], гаЗ,[гас], Золото, [золото],топаЗ[топас], відповідь Г 6 Г А зараз усі станьте навколо й візьміться за руки.
