З давніх-давен українська сім я відрізнялася різноманітними традиціями і особливостями. Та якщо порівняти сучасну українську сім ю з минулими, неодмінно помітно зміни. Теперішні сім ї не використовують суворі методи виховання. І це має свої пріорітети. Відносини дітей з батьками стали більш легкими.Ще з давніх часів чоловік вважався господарем у хаті. Він займався важкими хатніми справами, добував їжу. Одним словом - вирішував всі важливі питання. З часом його роль послабилася, адже на зміну жінкам, які були посбавлені прав, прийшли сильні і хоробрі. Як кажуть "І коня зупинить, і у палаючу хату війде". Не дивлячись на зміни, чоловіки і надалі вважаються головними і родині.
Багатий дивується, чим бідний годується. Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться. Краще переконувати словами, ніж кулаками. Біда – великий учитель. Біда не ходить лісом, а між людьми. Тиха вода береги ломить. Два гриби в один борщ – то забагато. Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі. Кривда людська боком вилазить. Слово біжить, а письмо летить. Причепили ще й гіркого до лихого. Довгі бруньки на деревах – спізниться літо. Літо з дощами – осінь з грибами. Багато зимою інею – на врожай. Сонце на літо, а зима на мороз. Проземлю піклуйся – золотим зерном милуйся. Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка. Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха. Яка пшениця, така й паляниця. Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.
