М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Напишіть частку не разом або окремо: не\змиті, не\робота, не\нависть, не\вживаючи, не\десять, не\близький, не\легко, не\зненависть, не\хтувати, не\перший, не\метал, не\збудувати, не\жить, не\зчутись, не\будьякий, не\значно, не\страшне, не\пишучи, не\терпеливитись. будь-ласочка.

👇
Ответ:
justfrog44Arch
justfrog44Arch
15.11.2021
Незмиті 
не робота
ненависть
не вживаючи
не десять
не близький
нелегко
не зненависть
нехтувати
не перший
неметал
не збудувати
нежить
незчутись
не будьякий
незначно
нестрашне
не пишучи
нетерпеливість
4,8(63 оценок)
Ответ:
doge232
doge232
15.11.2021
Незмиті; не робота ; ненависть;не вживаючи;не десять;не близький;нелегко;незненависть;нехтувати;не перший;не метал;не збудувати;нежить;незчутись;не будьякий;незначно;не страшне;не пишучи;не терпиливисть;
4,8(90 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
V369906
V369906
15.11.2021
Дiвчинка зiбрала гербарiй з рiзних рослин:лiсових квiтiв, лугових трав, листя плодових дерев.
у саду росли рiзнi дерева: яблуня, слива, черешня,абрикос,вишня.
На клумбi росли такi квiти:чорнобривцi, жоржини, троянди.
На травi, на листi дерев -повсюди лежала роса.
Все навколо: дерева, земля, будинки-покрите снiгом.
У двлрi гралися хлопчики: Iванко, Михайдик, Василько.
За столом зiбралася вся родина: мати, батько,донька,двое синiв.
Земле
Украинт протiкають рiки: Днiстер, Днiпро, Пiвденний Буг.
Восени листя лежало скрiзь: на клумбах, на газонах, на подвiр'ях.
У наших краях зимують такi птахи: голуби, cиницi, снiгурi, ворони.
4,6(78 оценок)
Ответ:
Shokzzz
Shokzzz
15.11.2021
Біля струмка козак спішився і зсадовив малого на землю. Коня завів у прозорий затінок, зняв поклажу, розсідлав. Самопал обережно притулив до стовбура.

Поки малий вигулював коня, Омелько розпакував торбу. Лишилося ще пшоно, торбинка пшеничного борошна, кілька шматочків сала, капшук солі та з десяток тараньок.

Не відстібуючи з пояса ні лука, ні сагайдака, козак зачерпнув мідним казанком крижаної води. Тоді всипав кілька жмень пшеничного борошна. Круто посолив. Проказав молитву і почав вимішувати тісто.

Коли вимішав так круто, що тісто вже не липло до рук, то насипав у казанок ще борошна і заходився щосили перетирати грушевою ложкою тісто з борошном. Омелько так старався, що аж упрів, але буханець тіста перетворився на дрібненькі кульки. Їх козак обережно зсипав у неглибоку дерев’яну миску.

Малий тим часом напоїв Буланка, насипав у шаньку вівса й поставив коня у холодку. Потім заступом викопав поздовжню ямку, по боках поклав два шмати вивернутого дерну, а на них, як на цеглини примостив поданий Омельком казанок із щойно набраною зі струмка водою. 

Козак сам заклав у ямку паливо, брязнув по кременю важким кресалом. І ось казанок облизують прозорі язики полум’я.

Коли завирував окріп, Омелько всипав туди всю гору борошняних кульок. Ось випірнула з каламутного варива одна, друга, потім ще кілька закружляли по колу. Нарешті, всі борошняні горошини піднялися нагору.

Омелько зняв казанок із вогню. Повичерпнував варене тісто і наклав у дерев’яну миску. Стали з малим, проникливо прочитали “Отче наш” і сіли розкошувати гарячою затіркою. Ще й по тарані роздерли.

Поки Омелько дожував тараню й відкрив рота, щоб загадати малому роботу, той уже спав на м’якій траві. Махнувши рукою, козак усе сам помив у струмкові й заховав у торби. Засипав піском вогнище, що ще тліло. Осідлав коня, повантажив торби, припасував до сідла самопал.

Напруживши з усіх сил очі, побачив в глибині долини ніби кілька макових зернят. Та зернята ті рухались.

Омелько висадив сонного хлопчика в сідло і повів коня до найближчого пагорба. Озирнувшись г, що крапки-вершники на мить застигли, а тоді почали невблаганно наближатися.

Козак знайшов густий кущ, один товстий пагін притис якомога нижче і прикрутив його верхівку жмаком трави до супротивного куща. До гілочки ж приладнав стрілу.

Зладнавши “самостріл”, Омелько швидко повів коня. Невдовзі за спиною наче дитина в долоні ляснула. То Омелькова стріла в когось влучила. 

Ваше, воріженьки, щастя, що малий зі мною! Тому утікати час і пора! 

Пересадивши малого наперед, козак легко злетів у сідло. Буланко чимдуж погнав до далекого лісу. (За Ю.Логвином; 395 сл.) 
4,6(38 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ