Патріотизм - це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.Та нажаль у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Багато людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають презирати сучасну державу. І дух патріотизму в їхніх серцях починає повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. Дух патріотизму починає перетворюватись на інший дух - дух презирства. З країни виїзджає багато людей, юнаки шукають собі "білого білета", щоб не іти в армію, а дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим вогником. Жаль терзає мою душу, коли проходжусь по звичайному українському місту, де значна частина населення навіть не знає української мови, а говорить на чужому всім народам наборі слів із різних мов, який ми називаємо суржиком. Українська культура зайшла в тупик із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б! Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед. Та не судилося...
Найбільше собор привертає увагу масивними, круглими стовпами, а також масивними стінами, деякою похмурістю в інтер'єрі. Проте своєю величчю і красою собор захоплює кожного, хто підходить до нього. Далі на нашій вулиці знаходиться стареньке кафе, яке славиться неймовірно смачними стравами. Зайшовши туди, ви відчуєте певну атмосферу, яка передається задоволеними відвідувачами, відчуєте аромат свіжозмеленої кави, а найбільшою розкішю цього закладу є жива музика. Моїм улюбленим місцем у нашому місті є парк. А саме його алеї: йшовши якими ви проймаєтесь всією красою нашої природи.
1 Вона знову побачила рідне місто, заметене хуртовиною. Линула тиха музика, симфонічна й меланхолійна. Травневий дощ, суворий та холодний, залив усе нам навкруги. У вітальні була порцелянова лампа, яка надійшла мені у спадок від бабусі. Берізки за вікном стояли, стрункі та гнучкі. 2. Він виїхав додому. Хмарки пливли по небу, аби полити землю водицею. Олексій погодився на відрядження, почувши про підвищення зарплати:) Марія йшла повільно, аби намилуватися красою природи. Мати розмовляла пошепки, щоб Андрійко не прокинувся.
