Ми домовилися з Вадимом зустрітися після школи у кафе. Коли він прийшов, ми побачили двох друзів, що сварилися між собою. Наблюдаючи цю картину, в нас зав'язалася розмова:
-Вадиме, як ти вважаєш, чому вони сваряться?
-Напевно не можуть почути одне одного через те, що дивляться на дружбу під різним кутом.
- А яким на твою думку повинен бути справжній друг?
-Справжній друг-це той, хто ніколи не заздритиме твоїм успіхам, а щиро радітиме з тобою. А ти як вважаєш?
-А я вважаю, що друг - це не тільки той, хто не заздритиме тобі, коли тобі добре, а ще й той, хто не відштовхне тебе у скрутний час, а підставить своє надійне плече і до Така людина, без сумніву, і є справжнім другом.
-Повністю із тобою згоден. І зараз я переконався, що не помилився, коли назвав тебе своїм кращим другом!
отже, надихнула мене на створення такої теми моя бабця після того, як в черговий раз розповіла, яка історія трапилася з нею.
Взагалі, попри всю свою хоелричність, чомусь в таких ситуаціях бабця ну супер вміє тактовно вийти зі ситуацій :girl_crazy: Усі випадки звісно за раз не розповім, та й там не про бабць, а про всіх)) Ну але почну.
Бабця в мене їздить ще з 23 років (я десь писала з 18, помилилась) і до тепер. Ну а в ті часи, то ж були ГАИ, а не ДАІ. Ну якось зупиняє її міліціонер, ну і каже, що щось там Вона порушила і каже "все пані, мусите їхати зі мною в ГАИ"... Бабця на нього глянула і каже "та пане... я вже застара, щоб з вами по гаях їздити.." :girl_crazy: (знаю, що є тема про смішні випадки за кермом, та все ж це трішки не те)ще з її шкільних років був у них якийсь розбишака, а в ті часи писали перами і були у всіх чорнильниці... ну так він всім підставляв ті чорнильниці на крісла... раз бабця вирішила його провчити... а він сидів перед нею... взяла, налила чорнило на папір, тримає в правій руці, лівою похлопала по спині того хлопця, ну покликала, він обертається - і вона тим папером, як торто, йому по обличчю заїхала більше він чорнильниць нікому не підставляв
і як таку бабцю не любити
вот може ето тоби подойти